11 лютого 2015 року Справа № 904/921/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,
суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ ІНЖИНІРИНГ"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року
у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ ІНЖИНІРИНГ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "САНА"
простягнення коштів
у лютому 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сана" 86 623,20 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 373,06 грн. інфляційних втрат та 4186,10 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 року в позові відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року скасовано, а справу направлено до господарського суду на новий розгляд у іншому складі суддів.
Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскарженні судові рішення скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані контрактом № 92/18-64 від 10.03.2010 року, за умовами якого Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" (підрядник), найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротех Інжинірінг" зобов'язалось на власний ризик виконати роботи на об'єкті "Реконструкція і будівництво будівель і споруд ЗАТ "Запорізькій масложиркомбінат" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3 та 6, а ТОВ "Сана" (генпідрядник) прийняти ці роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 2.1 контракту генпідрядник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, у встановлені контрактом строки та в межах договірної ціни, власними та залученими силами і засобами інших осіб виконати наступні види робіт: 2.1.1 організувати та виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по автоматизації системи управління оборотними системами водопостачання секції гідратації, секції підготовки, секції екстракції масла згідно з угодженим завданням на проектування (Додаток № 1), договірною ціною (Додаток № 2), та графіком виконання і фінансування робіт (Додаток № 3), на об'єкті, а саме: виконати робочий проект, поставку, монтаж і пусконаладку обладнання.
Відповідно до п. 3.1 контракту договірна ціна робіт (етапів робіт), визначається сторонами згідно з "Правилами визначення вартості будівництва" ДБН 1.1.1-2000 шляхом прямої домовленості сторін.
Згідно з п. 4.1 контракту строки виконання окремих видів робіт (етапів робіт) зазначаються в графіку виконання і фінансування робіт (додаток № 3) та узгоджуються сторонами, при підписані даного контракту. Початок робіт фіксується актом, який надає підрядник.
Пунктом 4.5 контракту передбачено, що при порушенні підрядником календарного графіку, генпідрядник має право на свій розсуд віддати виконання вказаних робіт чи монтажу іншому підряднику.
За змістом п. 5.2 контракту генпідрядник забезпечує фінансування та виконує платежі на підставі актів виконаних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та графіку виконання і фінансування робіт. Акт виконаних робіт підрядник передає генпідряднику не пізніше 28-го числа звітного місяця. Відповідач протягом 8 днів перевіряє дійсність акта та підписує його в частині фактично виконаних робіт. Оплата виконаних робіт виконується протягом 10 банківських днів після підписання акта.
Остаточний рахунок за виконані роботи з підрядником здійснюється в розмірі 5 % від загальної договірної ціни всіх виконаних по контракту робіт протягом 10 днів після підписання акта передачі об'єкта в експлуатацію. генпідрядник має право затримати, остаточні рахунки, що не є порушенням зі сторони генпідрядника своїх зобов'язань до усунення недоліків та дефектів, які виявлені при введені об'єкту в експлуатацію зі зменшенням платежів на суму штрафів, нарахованих згідно п. 14.2 та п. 14.7 даного контракту (п. 5.7).
Відповідно до п. 12.1. та п. 12.5. зазначеного контракту, здача-прийомка робіт після закінчення та в процесі виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті здійснюється згідно з діючими нормами та правилами і оформлюється актами виконаних робіт та актом передачі об'єкта в експлуатацію. Акти виконаних робіт повинні бути розглянуті та підписані генпідрядником протягом 8 календарних днів з моменту передачі їх підрядником. Передача об'єкта в експлуатацію здійснюється згідно графіка виконання і фінансування робіт, або в інші строки, узгодженні сторонами при виникненні необхідності зміни строків виконаних робіт. Акт передачі об'єкта в експлуатацію підписується сторонами протягом 5 календарних днів. У разі немотивованої відмови (ухилення) генпідрядника від прийняття виконаних робіт, неотримання підписаного генпідрядником акта приймання-передачі виконаних робіт, або претензій до якості робіт, письмової відмови від підписання актів з зазначенням недоліків протягом 14 календарних днів після настання строку підписання актів, роботи вважаються виконаними та прийнятими генпідрядником, що надає підряднику право на їх оплату.
Додатком № 2 до підрядного контракту № 92/18-64 від 10.03.2010 року сторони узгодили договірну ціну реконструкції і будівництва будівель та споруд ЗАТ "Запорізький олійножиркомбінат" по вул. Харчова, 6 та вул. Харчова, 3 в м. Запоріжжя, автоматизованої системи управління оборотними системами водопостачання секції гідратації, секції підготовки, секції екстракції" (а.с.7 т.2). В цьому додатку зазначено найменування робіт та їх вартість, а саме: робочий проект - 35 889,30 грн., програмне забезпечення - 26 941,50 грн., монтажні роботи, в тому числі замовлення і поставка обладнання - 1 674 661,50 грн., монтажні роботи на об'єкті - 40 715,10грн., пуско-налагоджувальні роботи - 23 792,40грн., всього на суму 1 801 999,80грн.
Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань за договором № 92/18-64 від 10.03.2010 року господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом встановлено, що за актами приймання-передачі форми № КБ-26 за червень-грудень 2010 року, липень-грудень 2011 року відповідач прийняв без будь-яких зауважень виконані позивачем роботи на загальну суму 1 715 377,60 грн., з яких 1 674 661,50 грн. вартість обладнання, а 40 715 грн. монтажні роботи.
За виконанні монтажні роботи та обладнання відповідач розрахувався у повному обсязі і як вбачається із акту звірення розрахунків від 31.12.2011 року заборгованість перед позивачем відсутня.
Складаючи акти № КБ-26 у період червня 2010 року - грудня 2011 року позивач не зазначав у них про виконання ним яких-небудь інших робіт, зокрема тих, які зазначені у спірних актах та підлягали виконанню: робочий проект - до 30.03.2010 року, програмне забезпечення - до 06.04.2010 року, пуско-налагоджувальні роботи - до 26.05.2010 року.
Звіряючи розрахунки позивач також не зазначав про наявність якої-небудь заборгованості перед ним по договору № 92/18-64 від 10.03.2010 року, незважаючи на те, що на той час об'єкт було передано замовнику та прийнято в експлуатацію.
Враховуючи ці обставини та відсутність достовірних доказів виконання відповідачем робіт у зазначені графіком періоди, погодження ним даних про відсутність заборгованості перед ним станом на грудень 2011 року, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо безпідставності заявлених вимог, обґрунтовано відмовили в позові і підстав для скасування судових рішень за наведених у скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко