Постанова від 11.02.2015 по справі 910/13928/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 910/13928/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,

суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 року

у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лампа Алладіна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс"

простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

у липні 2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лампа Алладіна" звернулось до господарського суду з позовом, у якому з урахування заяви про уточнення позову просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс" 60 000 грн. штрафу та 72 000 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампа Алладіна" 32 000 грн. неустойки, а у задоволені решти вимог відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскаржувані рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк договору найму майна визначається договором, який може бути достроково припинений у випадках, визначених ст. 781 - ст. 784 ЦК України, зокрема і на вимогу наймодавця.

При цьому зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договору оренди № 01122011 від 01.12.2011 року, право орендодавця за яким позивач набув на підставі договору від 15.03.2013 року про купівлю-продаж нежитлового приміщення, площею 220,2 кв.м. по вул. Червоноармійська, 48 місто Київ, орендодавець вправі відмовитись від договору у випадках, визначених п. 5.1.3 договору, що має своїм наслідком розірвання договору та зобов'язує орендаря повернути майно на визначених договором умовах (п. п. 7.3, 7.5 договору).

Уклавши 18.03.2013 року угоду № 1 до договору № 01122011 від 01.12.2011 року відповідач визнав право позивача, як орендодавця, а отримавши від нього письмове повідомлення за № 27/03-01 від 27.03.2013 року про дострокове розірвання договору за наведених у листі обґрунтувань звільнив орендоване приміщення 12.04.2013 року, визнавши тим самим правомірність заявлених до нього вимог щодо дострокового розірвання договору.

Розірвання договору має своїм наслідком припинення взаємних зобов'язань сторін, що зобов'язувало відповідача негайно повернути орендоване майно, зокрема і у той додатковий строк, який був наданий орендодавцем.

Порушення обов'язку щодо повернення майна надає наймодавцю право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення, а тому судові рішення у частині стягнення з відповідача 32 000 грн. неустойки є правомірними і підстав для їх скасування за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

В решті судові рішення також відповідають дійсним обставинам справи, які виключають право позивача на орендні платежі за березень 2013 року, а відповідно і на стягнення штрафу, а тому відмова у задоволенні цих вимог є законною і обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко

Попередній документ
42742965
Наступний документ
42742967
Інформація про рішення:
№ рішення: 42742966
№ справи: 910/13928/13
Дата рішення: 11.02.2015
Дата публікації: 18.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини