Постанова від 11.02.2015 по справі 910/15222/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 910/15222/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Акулової Н.В., Попікової О.В.,

за участю представника заявника Лук'янової І. Ю. дов. від 20.01.2015 року № 20-01/08,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" про розірвання договору банківського вкладу та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Банк Перший" (далі - відповідач) з позовом про розірвання договору банківського обслуговування за допомогою дистанційного обслуговування "клієнт-банк" від 4 квітня 2014 року за № 95/17, укладеного між позивачем та відповідачем, стягнення коштів у розмірі 6721106 гривень 29 коп., внесених на рахунок № 26007301025430, та 6980 гривень 77 коп. пені.

Позовні вимоги обгрунтовано систематичним невиконанням відповідачем прийнятих за договором зобов'язань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.

Розірвано договір банківського рахунку № 95/17 від 4 квітня 2014 року, укладений між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та Публічним акціонерним товариством "Банк Перший".

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" грошові кошти у сумі 6721281 гривну 29 коп. на розрахунковий рахунок 26000010051325 в АТ "Укрексімбанк".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" задоволено частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року скасовано частково.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 6 жовтня 2014 року викладено в наступній редакції:

"1. Позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" задовольнити частково.

Розірвати договір банківського рахунку № 95/17 від 4 квітня 2014 року, укладений між Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та Публічним акціонерним товариством "Банк Перший".

В іншій частині позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Перший" на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" витрати по сплаті судового збору у сумі 1218 гривень 00 коп.".

У касаційній скарзі Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року в частині відмови щодо стягнення коштів у розмірі 6721106 гривень 29 коп. та стягнення пені за невиконання умов договору у розмірі 6980 гривень 77 коп. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ч. 3 ст. 653, 1075, 1212 Цивільного кодексу України та положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про розгляд касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 4 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Перший" (банк) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (клієнт) укладено договір банківського рахунку № 95/17, у відповідності до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях), поточні рахунки в іноземній валюті (доларах США, Євро, російських рублях та інших валютах, згідно заяви клієнта), рахунки за спеціальними режимами їх використання, а саме: № 26007301025430 в гривні, на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 2.2 договору банк виконує операції по рахунку лише за дорученням клієнта або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів, у безготівковій та готівковій формах, в порядку та на умовах, передбачених законодавством України та цим договором.

Згідно п. 2.3 договору банк виконує операції по рахунку виключно в межах залишку коштів на рахунку, на підставі розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються законодавством України, які надаються до банку безпосередньо уповноваженою особою клієнта, та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються Клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов договору банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк", який окремо укладається сторонами.

За п. 2.6 договору банк виконує операції по рахунку за розрахунковими документами, в т.ч. в іноземній валюті, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня, з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта протягом операційного дня (поточні надходження) при умові належного оформлення документів необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку, і наявності достатніх коштів на рахунку.

Банк також може виконувати платіжні доручення клієнта, що надані до банку у період після закінчення операційного часу до закінчення операційного дня банку, в день їх надходження з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта протягом операційного дня (поточні надходження) в разі оплати, клієнтом комісії за переказ коштів в після операційний час згідно з тарифами банку.

Повернення банком невиконаних розрахункових та супровідних документів, оформлених клієнтом, з обставин, передбачених цим договором та законодавством України, здійснюється банком протягом операційного дня в день їх надходження або наступного робочого дня безпосередньо уповноваженій особі клієнта та по електронних каналах зв'язку засобами системи "клієнт-банк".

4 квітня 2014 року сторонами укладено договір банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк" № 95/17 (договір банківського обслуговування), у відповідності до умов якого банк передає клієнту електронними засобами на термін дії цього договору клієнтську частину програмно-технічного забезпечення системи "клієнт-банк" та здійснює передбачені цим договором програмно-технічні заходи для забезпечення оперативного ведення клієнтом своїх рахунків в банку та обміну технологічною інформацією, а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг у розмірі, строки та в порядку, що передбачені цим договором.

Встановлено, що клієнтом надано наступні розрахункові документи для перерахування коштів: платіжне доручення № 17 від 7 травня 2014 року, платіжне доручення № 18 від 7 травня 2014 року, платіжне доручення № 21 від 2 липня 2014 року, платіжне доручення № 20 від 7 травня 2014 року.

Починаючи з 18 квітня 2014 року банк допускав порушення зобов'язань за укладеними договорами щодо перерахування грошових коштів для виплати працівникам підприємства заробітної плати за вказаними платіжними дорученнями на рахунки банку отримувача.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялись на адресу відповідача претензії № 01-4-2/147 від 25 квітня 2014 року, № 01-4-2/183 від 16 травня 2014 року про виконання надісланих електронних розрахункових документів Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" шляхом відповідного перерахування коштів, а також про стягнення пені.

Однак, платіжні доручення банком виконані не були, грошові кошти не перераховані.

Станом на 11 липня 2014 року сума коштів на рахунку № 26007301025430, внесених позивачем, становила 6721106 гривень 29 коп., що підтверджується випискою по рахунку.

11 липня 2014 року Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" надіслано на адресу відповідача заяву № 01-4-2/30 про закриття рахунку № 26007301025430 та припинення дії договору банківського рахунку № 95/17 від 4 квітня 2014 року, у якій позивач просив відповідача не виконувати платіжні доручення № 17 від 7 квітня 2014 року, № 18 від 7 квітня 2014 року, № 20 від 7 квітня 2014 року, № 21 від 2 липня 2014 року; здійснити перерахування залишку коштів на рахунку № 26007301025430 у сумі 6271281 гривень 29 коп.; закрити рахунок № 26007301025430 після проведення завершальної операції.

Згідно статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За правилом частин 1, 3 статті 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Порядок виконання банківських операцій за безготівковими розрахунками та у випадку закриття рахунку клієнтом визначено "Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою постановою регулятора - Правління Національного банку України № 22 від 20 січня 2004 року.

Встановлено, що відповідач не виконував належним чином умови договору щодо перерахування коштів за платіжними дорученнями позивача, що стало підставою для звернення із заявою від 11 липня 2014 року № 01-4-2/310 про закриття рахунку № 26007301025430 та припинення дії договору банківського рахунку № 95/17 від 4 квітня 2014 року.

Заявляючи вимогу про розірвання договору, позивач зазначив підставами позову систематичне невиконання зобов'язань відповідачем, умову договору щодо закриття рахунку банком на підставі заяви клієнта, та істотне порушення договору банком.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив одночасно з двох підстав: зі статті 1075 ЦК України, за якою договір розривається в будь-який час за заявою клієнта, та з частини 2 статті 651 ЦК України, що регулює розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, правові наслідки за якими не є тотожними.

Стягуючи кошти з відповідача на рахунок позивача, суд не з'ясував і не вказав, що саме за кошти стягуються - власні кошти позивача з його рахунку у відповідача в межах залишку з урахуванням клієнтських зобов'язань перед відповідачем, чи власні кошти відповідача та на яких підставах, не визначив початок перебігу та не зазначив період, за який стягнув пеню за порушення виконання платіжних доручень.

Не звернув на зазначене уваги і суд апеляційної інстанції, крім того, не перевірив доводи позивача щодо наявності умови договору про стягнення пені за несвоєчасне виконання платіжних доручень та факту такого порушення з боку відповідача, не з'ясував, чи відповідають дії позивача та банку встановленому банківськими правилами алгоритму закриття банківського рахунку даного виду за заявою власника рахунку.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі до місцевого господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року та рішення господарського суду м. Києва від 6 жовтня 2014 року.

Справу передати до господарського суду м. Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді Н. Акулова

О. Попікова

Попередній документ
42742929
Наступний документ
42742931
Інформація про рішення:
№ рішення: 42742930
№ справи: 910/15222/14
Дата рішення: 11.02.2015
Дата публікації: 18.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: