12 лютого 2015 року Справа № 5011-28/15641-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.
суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційні скарги 1. ОСОБА_4 2. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 3. Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" Куліченка Максима Валерійовича 4. ОСОБА_7
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.11.2014
у справі№ 5011-28/15641-2012 господарського суду міста Києва
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000"
про ліквідаторбанкрутство Куліченко Максима Валерійовича
в судовому засіданні взяли участь представники :
ПАТ " Райффайзен Банк Аваль " Гіндрюк Т.С.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" (далі - ТОВ "Передмістя 2000") в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999).
Постановою господарського суду міста Києва від 13.06.2013 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт і ліквідаційний баланс банкрута на затвердження.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2014 (суддя Пасько М.В.):
1. Визнано кредиторами ТОВ "Передмістя 2000" :
- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 18592691, 36 грн., з яких: 17687803,08 грн. - вимоги четвертої черги, а 904888, 28 грн. - вимоги шостої черги;
- ТОВ "Турботабудінвест" на суму 2112952, 12 грн., з яких: 2111805, 12 грн. - вимоги четвертої черги, а 1.147, 00 грн.- вимоги першої черги;
- ТОВ "Турбота" на суму 601147, 00 грн., з яких: 600000, 00 грн. - вимоги четвертої черги, а 1147, 00 грн. - першої черги;
- ТОВ "Трейд Проперті Груп" на суму 13800690, 14 грн., з яких: 13798396, 14 грн. - вимоги четвертої черги, а 1.147, 00 грн. - першої черги;
- ОСОБА_11 на суму 17495147, 00 грн., з яких: 17494000, 00 грн. - вимоги четвертої черги, а 1147, 00 грн. - першої черги;
- ОСОБА_12 на суму 1667194, 33 грн., з яких: 1666047, 33 грн. - вимоги четвертої черги, а 1147, 00 грн. - першої черги;
- ОСОБА_4 на суму 14998.517, 51 грн., з яких: 14997370,51 грн. - вимоги четвертої черги, а 1147, 00 грн. - першої черги;
- ТОВ "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" на суму 1709818, 00 грн., з яких: 1708671, 00 грн. - четверта черга, а 1147, 00 грн. - першої черги;
- ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на суму 154871, 10 грн., з яких: 1147, 00 грн. - вимоги першої черги, а 153724, 10 грн. - шостої черги;
- ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж" на суму 945336, 78 грн., з яких: 25736,00 грн. - вимоги четвертої черги, 1147, 00 грн. - першої чергиа, а 918453, 78 грн. - шостої черги;
- виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради на суму 2429154,26 грн. - вимоги шостої черги;
2. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_11 на суму 12000000,00грн., як такі, що забезпечені заставою;
3. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж" на суму 30205341,09 грн., як такі, що забезпечені заставою;
4. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на суму 2606014,27 грн., як такі, що забезпечені заставою;
5. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_14 на суму 791156,03 грн., як такі, що пов'язані із виплатою заробітної плати;
6. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 120110630,99 грн.
7. Зобов'язано ліквідатора ТОВ "Передмістя 2000" внести уточнення до реєстру вимог кредиторів.
8. Зобов'язано ліквідатора ТОВ "Передмістя 2000" сформувати представницькі органи кредиторів відповідно до ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2014 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу попереднього засідання посилаючись на необґрунтованість судового рішення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 (колегія суддів: Верховець А.А., Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково; ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2014 частково скасовано та прийнято у скасованій частині нове рішення:
"Пункт 1 оскаржуваної ухвали господарського суду м. Києва від 31.07.2014 в частині визнання вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_11, ТОВ "Трейд Проперті Груп", ТОВ "БК Станіславінвестбуд" та ОСОБА_4 скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким визнано кредиторами ТОВ "Передмістя 2000":
- ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 18 593 838,36 грн. - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги;
- ТОВ "Трейд Проперті Груп" на суму 10 389 243,14 грн., з яких: 10388096,14 грн. - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги;
- ОСОБА_11 на суму 1147, 00 грн. - вимоги першої черги;
- ОСОБА_7 на суму 862 857,62 грн., з яких: 861 710,62 - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги;
- ТОВ "БК Станіславінвестбуд" на суму 981 417,00 грн., з яких 980 270 грн. - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги;
- ОСОБА_4 на суму 6 445 605,39 грн., з яких 6 444 458,39 грн. - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги.
Відмовлено у визнанні кредиторами ТОВ "Передмістя 2000":
- ТОВ "Турбота" на суму 601 147,00 грн.;
- ОСОБА_11 на суму 17 494 000,00 грн.;
- ТОВ "Трейд Проперті Груп" на суму 3 410 300,00 грн.;
- ТОВ "БК Станіславінвестбуд" на суму 728 401,00 грн.;
- ОСОБА_4 на суму 8 552 912,12 грн.
В іншій частині оскаржувану ухвалу господарського суду м. Києва від 31.07.2014 щодо розгляду кредиторських вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів залишено без змін.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ліквідатор ТОВ "Передмістя 2000" Куліченко М.В. звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ч.5 ст.105 ГПК України, та просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 в частині визнання кредитором ТОВ "Передмістя 2000" ОСОБА_4 на суму 6 445 605,39 грн., з яких 6 444 458,39 грн. - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги і відмови у визнанні ОСОБА_4 на суму 8 552 912,12 грн.; в цій частині прийняти нове рішення про визнання ОСОБА_4 кредитором ТОВ "Передмістя 2000" на суму 14998.517, 51 грн., з яких: 14997370,51 грн. - вимоги четвертої черги, а 1147, 00 грн. - першої черги.
ОСОБА_12 мотивуючи невірне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ч.5 ст.105 ГПК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 в частині визнання кредитором ТОВ "Передмістя 2000" ОСОБА_7 на суму 862857,62 грн., з яких: 861 710,62 - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги та прийняти в цій частині нове рішення про визнання ОСОБА_7 кредитором ТОВ "Передмістя 2000" на суму 1667194, 33 грн., з яких: 1666047, 33 грн. - вимоги четвертої черги, а 1147, 00 грн. - першої черги.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заявник просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 в частині визнання кредитором ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 18 593 838,36 грн. - вимоги шостої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги, прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитором ТОВ "Передмістя 2000" на суму 18 593 838,36 грн. - вимоги четвертої черги, 1 147,00 грн. - вимоги першої черги.
Ліквідатор ТОВ "Передмістя 2000" Куліченко М.В. посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ч.4 ст.559 ЦК України при розгляді кредиторських вимог ОСОБА_11, ТОВ "Трейд Проперті Груп", ТОВ "Турбота". Скаржник зазначає, що судом порушено норми процесуального права при розгляді вимог кредиторів, необґрунтовано змінено черговість та розмір грошових вимог. На підставі зазначеного в касаційній скарзі, заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014, ухвалу господарського суду м. Києва від 31.07.2014 залишити в силі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.11 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011) положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Оскільки боржника визнано банкрутом після набрання чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011, далі - Закон), відповідно підлягають застосуванню положення цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи в порядку ч.3 ст.95 Закону до суду першої інстанції звернулися наступні кредитори: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Турботабудінвест", ТОВ "Турбота", ОСОБА_11, ТОВ "Трейд Проперті Груп", ТОВ "БК Станіславінвестбуд" , ОСОБА_7, ОСОБА_4, ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж", ОСОБА_14, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.
Суд першої інстанції, розглянувши заяви кредиторів та поданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів, визнав всі заявлені кредиторами вимоги та включив їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до черговості, встановленої ч.1 ст.45 Закону.
Натомість, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції відносно кредиторів ОСОБА_7, ОСОБА_4, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль ", ТОВ "Трейд Проперті Груп", ОСОБА_11, ТОВ " БК Станіславінвестбуд" та ТОВ "Турбота" прийняв нове судове рішення, виклавши п. 1 ухвали господарського суду у новій редакції, суд апеляційної інстанції частково визнав вимоги кредиторів та включив, визнані ним кредиторські вимоги: ОСОБА_7, ОСОБА_4, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль ", ТОВ "Трейд Проперті Груп", ТОВ " БК Станіславінвестбуд" до шостої черги задоволення, посилаючись при цьому на ч.2 ст.38 Закону.
Судом апеляційної інстанції невірно застосовано приписи ч.2 ст.38 Закону, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню норми ст.95 Закону, якою врегульовано процедуру та порядок звернення кредиторів під час провадження у справі про банкрутства до боржника, що ліквідується власником з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.95 Закону кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника, а у шосту чергу задовольняються інші вимоги, зокрема, вимоги заявлені кредиторами після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, а також неустойка (штраф, пеня)
Оскільки в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, кредиторські вимоги до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та заявлені кредиторами у строки визначені ст.95 Закону, розглядаються судом після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом, то відповідно до ч.3 ст.95 такі кредиторські вимоги є конкурсними та підлягають включенню до реєстру відповідно до ч.1 ст.45 Закону.
Отже, при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції невірно застосував при визначенні черговості кредиторські вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_4, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль ", ТОВ "Трейд Проперті Груп", ТОВ " БК Станіславінвестбуд", зазначаючи, що кредиторські вимоги, визнані судом підлягають задоволенню у шосту чергу як поточні.
Порядок розгляду кредиторських вимог передбачений загальними положеннями ст.25 Закону.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" обґрунтовані неналежним невиконанням боржником кредитних договорів №012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 та №010/09-00/07-034 G5-K від 14.06.2007. З урахуванням вимог ст.23, 95 Закону вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнано та обґрунтовано внесено до реєстру вимог кредиторів суму основного боргу 17687803,08 грн. як вимоги четвертої черги та штрафна санкції - 904888,28 грн. як вимоги шостої черги.
Враховуючи встановлення судом першої інстанції обставин наявності та обґрунтованості кредиторських вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в заявленому розмірі, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання кредитором ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у визначених судом першої інстанції розмірах та черговості.
Відносно кредиторських вимог ОСОБА_7, суд першої інстанції встановив, що кредиторські вимоги обґрунтовані заборгованістю в сумі 861710,62 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов кредитного договору №1138280500 від 12.08.2008. Заборгованість в сумі 804336,71 грн. підтверджується довідкою ТОВ "Укрпромбанк" від 20.08.2009 про погашення кредитної заборгованості ТОВ "фірма "Екстім" (змінено найменування на ТОВ "Передмістя 2000", протокол від 12.04.2012 №12.04.12) за рахунок депозитів ОСОБА_7 Відповідно до черговості, встановленої ст.45 Закону, суд першої інстанції визнав зазначені вимоги ОСОБА_7 обґрунтованими та підтвердженими та включив їх відповідно до четвертої черги вимог кредиторів у сумі 1666047,33 грн.
Висновки суду першої інстанції стосовно кредиторських вимог ОСОБА_7 підтверджуються матеріалами справи, є законними та обґрунтованими з огляду на вимоги ч.3 ст.95, ст.45 Закону.
Натомість, судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови зазначено, що заборгованість боржника перед ОСОБА_7 становить 1667194,33грн. Вимоги ОСОБА_7 підтверджуються належними і допустимими доказами, а саме: кредитним договором № 11382805000 від 12.08.2008, договором застави майнових прав № 11382805000/3 від 12.08.2008, договором відступлення права вимоги №13182805000/У від 12.08.2008, договором поруки № 13182805000/П від 12.12.2008, платіжним дорученням від 18.12.2008, довідкою ПАТ "Укрсиббанк" від 16.06.2011, довідкою ТОВ "Укрпромбанк" від 20.08.2009 № 03/577. В абзаці 6 стор.88 т.8 матеріалів справи, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про правомірність включення вимог ОСОБА_7 в розмірі 804336,71 грн. до четвертої черги задоволення. Однак, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції стосовно кредиторських вимог ОСОБА_7 зроблено інший висновок, зменшено розмір вимог кредитора та черговість їх задоволення.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги в частині кредиторських вимог ОСОБА_7, які викладені в резолютивній частині постанови, суперечать доводам суду апеляційної інстанції про їх обґрунтованість, викладених в мотивувальній частині постанови.
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції в частині кредиторських вимог ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст.25 Закону та ст.105 ГПК України.
Відносно кредиторських вимог ОСОБА_4, судом першої інстанції зазначено, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов кредитних договорів, укладених між ним та ПАТ "УкрСиббанк", а також кредитних договорів, укладених між ним та ТОВ "Укрпромбанк", майновим поручителем за якими є ОСОБА_4
З заяви ОСОБА_4 про визнання кредитором ТОВ "Передмістя 2000" вбачається, що його вимоги до боржника обґрунтовані, зокрема і заборгованістю яка виникла на підставі договору безвідсоткової поворотної позики №14/10-Т від 14.10.2010 у сумі 519819,14 грн., заборгованість, що виникла за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2006, посвідченого нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_15 №511 у сумі 186215,00грн; заборгованості, що виникла на підставі договору уступки права вимоги, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 від 04.01.2012, за яким кредитор набув право вимоги до ТОВ "Передмістя 2000" у розмірі 8552912,12 грн. Однак, в порушення вимог ст.ст. 47, 43, 86 ГПК України судом першої інстанції не досліджувалися та не встановлювалися обставини заборгованості між ОСОБА_17 та боржником, на підставі зазначених документів.
Судом апеляційної інстанції в порушення ст.ст. 47, 43, 101, 105 ГПК України в мотивувальній частині оскаржуваної постави взагалі не встановлювалися обставини заборгованості між ОСОБА_17 та боржником, не наводилися доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції в частині розгляду вимог ОСОБА_4 Втім, в резолютивній частині постанови зроблено висновки щодо часткового визнання вимог ОСОБА_4
Відповідно до ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на порушення судами першої інстанції та апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді грошових вимог фізичної особи ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку про направлення справи в частині грошових вимог фізичної особи ОСОБА_4 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Щодо кредиторських вимог ТОВ "Трейд Проперті Груп".
Судом першої інстанції зазначено, що вимоги ТОВ "Трейд Проперті Груп" на суму 13800690,14 грн. є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів. Заборгованість в сумі 10110758,02 грн. виникла внаслідок неналежного виконання боржником умов договору про переведення боргу №11/09-10/002, укладеного між ПАТ "Райффайзен банк Аваль", боржником та ТОВ "Трейд Проперті Груп"; 60000,00 грн. заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги №03/09-1 від 03.09.09 та №12/04 від 12.04.2009, 178558,12 грн. заборгованість за договором №10/07 від 10.07.2009; 3410300,00 грн. заборгованість за договором фінансової допомоги №12/04 від 12.04.2012 та договору поруки №02/02-2011 від 02.02.2011.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2010 між ТОВ "Трейд Проперті Груп" та ТОВ "Турботабудінвест" (позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги №12/04. З метою забезпечення зобов'язань за цим договором 02.02.2011 між ТОВ "Трейд Проперті Груп" та боржником укладено договір поруки №02/02-2011. Відповідно до п.4.1. договору поворотної фінансової допомоги №12/04 позичальник зобов'язується повернути суму фінансової допомоги не пізніше 12.04.2012 та 500 00, 00 грн. не пізніше 12.04.2013.
Відповідно до п.10 договору поруки №02/02-2011 від 02.02.2011 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, договором поруки №02/02-2011 від 02.02.2011 строк виконання поручителем солідарного з боржником зобов'язання за договором не встановлено, у зв'язку з чим підлягає застосуванню ч.4 ст.559 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки (якщо такій строк визначений у договорі поруки), або упродовж шести місяців із моменту настання строку виконання основного зобов'язання.
Відтак, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, яка згідно з ст. 11128 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.
В матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "Трейд Проперті Груп" у встановлений законом строк з вимогою до боржника (поручителя) про виконання зобов'язань на підставі договору поворотної фінансової допомоги №12/04 від 12.04.2010 та договору поруки №02/02-2011 від 02.02.2011.
Суд першої інстанції, визнаючи кредиторські вимоги ТОВ "Трейд Проперті Груп" в сумі 3410300,00 грн., не взяв до уваги норми ч.4 ст.559 ЦК України та помилково включив вимоги, заявлені на підставі договору поворотної фінансової допомоги №12/04 від 12.04.2010 та договору поруки №02/02-2011 від 02.02.2011, до реєстру вимог кредиторів.
Суд апеляційної інстанції відмовив у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Трейд Проперті Груп" в сумі 3410300,00 грн., посилаючись на приписи ч.4 ст.559 ЦК України та зазначив, що вимоги, заявлені на підставі договору поворотної фінансової допомоги №12/04 від 12.04.2010 та договору поруки №02/02-2011 від 02.02.2011, є необґрунтованими з огляду на те, що порука ТОВ "Передмістя 2000" перед ТОВ "Трейд Проперті Груп" за зобов'язаннями ТОВ "Турботабудінвест" є припиненою.
Однак, в порушення ст.101, 105 ГПК України суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постави не встановив обставин заборгованості між ТОВ "Трейд Проперті Груп" та боржником, які виникли внаслідок неналежного виконання боржником умов договору про переведення боргу №11/09-10/002, заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги №03/09-1 від 03.09.09 та №12/04 від 12.04.2009, не навів доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів. Втім, в резолютивній частині постанови зроблено висновки щодо часткового визнання вимог ТОВ "Трейд Проперті Груп".
Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції в частині кредиторських вимог ТОВ "Трейд Проперті Груп" не відповідає вимогам ст.105 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа ОСОБА_11 звернулася у порядку ч.3 ст.95 Закону з грошовими вимогами до боржника.
Судом першої інстанції зазначено, що вимоги ОСОБА_11 у сумі 17494000,00 грн. обґрунтовані неналежним виконанням боржником договору безвідсоткової позики, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 06.12.2010, в забезпечення виконання умов якого 06.12.2010 укладено договір поруки від 06.12.2010 між ОСОБА_11 та боржником, угоди про внесення змін до договору безвідсоткової позики від 20.05.2011, угоди №2 про внесення змін до договору безвідсоткової позики від 15.06.2011, додаткової угоди №1 до договору поруки від 15.06.2011.
Суд першої інстанції, посилаючись на ст.23, 95 Закону визнав вимоги ОСОБА_11 обґрунтованими та включив до реєстру вимоги ОСОБА_11 відповідно до встановленої черговості.
Суд апеляційної інстанції відмовив ОСОБА_11 у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 17494000,00 грн., посилаючись на те, що порука, якою забезпечувались виконання договору позики, є припиненою в силу ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки ОСОБА_11 не пред'явила позовних вимог до поручителя - боржника у строк встановлений законом. Так, судом зазначено, що виконання основного зобов'язання встановлене у договорі позики - 15.07.2011, ОСОБА_11 30.11.2011 пред'явила вимогу до боржника. Зобов'язання виконано не було, однак, ОСОБА_11 не пред'явила позовних вимог до поручителя протягом шести місяців від настання строку основного зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що виконання зобов'язань за договором безвідсоткової позики від 06.12.2010 зі змінами до нього, забезпечувалося іпотекою нерухомого майна боржника. Так, в матеріалах справи наявні два іпотечні договори №937312 від 04.07.2011 та №937314 від 04.07.2011, посвідчені приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу.
Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставини наявності забезпечення вимог ОСОБА_11 іпотекою, чим порушено ст.ст. 47, 43, 86, 101, 105 ГПК України, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин, що стосуються розгляду кредиторських вимог ОСОБА_11
Відповідно до ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на порушення судами першої інстанції та апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді грошових вимог фізичної особи ОСОБА_11 колегія суддів дійшла висновку про направлення справи в частині грошових вимог фізичної особи ОСОБА_11 на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відносно грошових вимог ТОВ " БК Станіславінвестбуд".
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги ТОВ "БК Станіславінвестбуд" обґрунтовані заборгованістю договором поворотної фінансової допомоги від 15.01.2007, платіжними дорученнями про перерахування ТОВ "БК Станіславінвестбуд" грошових коштів боржнику протягом 2009 - 2011 року, актом звірки взаємних розрахунків.
З урахуванням вимог ст.23, 95 Закону вимоги ТОВ "БК Станіславінвестбуд" визнано та обґрунтовано внесено судом першої інстанції до реєстру вимог кредиторів в сумі 1708671,00 грн. як вимоги четвертої черги.
Судом апеляційної інстанції в порушення ст.ст. 47, 43, 101, 105 ГПК України в мотивувальній частині оскаржуваної постави взагалі не встановлювалися обставини заборгованості між ТОВ "БК Станіславінвестбуд" та боржником, не наводилися доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів, доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції в частині розгляду вимог ТОВ "БК Станіславінвестбуд". Втім, в резолютивній частині постанови зроблено висновки щодо часткового визнання вимог ТОВ "БК Станіславінвестбуд".
Враховуючи встановлення судом першої інстанції обставин наявності та обґрунтованості кредиторських вимог ТОВ "БК Станіславінвестбуд" в заявленому розмірі, яке підтверджується матеріалами справи, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання кредитором ТОВ "БК Станіславінвестбуд" у визначених судом першої інстанції розмірах та черговості.
ТОВ "Турбота" звернулося відповідно до вимог ч.3 ст.95 Закону до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог на суму 601147,00 грн. Заява кредитора обґрунтована договором новації боргу від 10.02.2012 між ТОВ "Трейд Проперті Груп" та ТОВ "Турбота", відповідно до якого ТОВ "Турбота" (позикодавець) передало ТОВ "Трейд Проперті Груп" (позичальник) грошові кошти в сумі 600000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а ТОВ "Трейд Проперті Груп" зобов'язувалося повернути їх до 30.04.2012. В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Трейд Проперті Груп" за договором новації боргу між ТОВ "Турбота" та боржником укладено договір поруки від 10.02.2012. Заявником зазначено, що ТОВ "Трейд Проперті Груп" не погашено заборгованості за договором новації боргу від 10.02.2012 станом на 01.05.2012, у зв'язку з чим 14.05.2012 направлено поручителю - боржнику вимогу про сплату заборгованості.
Суд першої інстанції в порушення ст.ст.43, 86 ГПК України не встановив обставин та підстав виникнення заборгованості боржника перед ТОВ "Турбота", втім зробив висновок про їх обґрунтованість та включив до реєстру вимог кредиторів.
Суд апеляційної інстанції відмовив ТОВ "Турбота" у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 601147,00 грн., посилаючись на те, що порука, якою забезпечувались виконання договору позики, є припиненою в силу ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки ТОВ "Турбота" не пред'явила позовних вимог до поручителя - боржника у строк встановлений законом. Так, судом встановлено, що виконання основного зобов'язання встановлене у договорі новації боргу - 30.04.2012, товариство пред'явила вимогу до боржника. Зобов'язання виконано не було, однак, ТОВ "Турбота" не пред'явила позовних вимог до поручителя протягом одного року від дня настання строку основного зобов'язання.
Однак, суд апеляційної інстанції при розгляді кредиторських вимог ТОВ "Турбота" не звернув увагу, що в період строку, встановленого для звернення кредитора до поручителя, ліквідаційною комісією ТОВ "Передмістя 2000" опубліковане оголошення про припинення товариства та розпочато процедуру ліквідації, визначено строк заявлення кредиторами вимог до товариства. Судами не встановлено, чи зверталося ТОВ "Турбота" до ліквідаційної комісії боржника, чи були визнані та включені вимоги ТОВ "Турбота" до проміжного ліквідаційного балансу.
Відповідно до ст.1117 ГПК України суд касаційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зважаючи на порушення судами першої інстанції та апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді грошових вимог фізичної особи ТОВ "Турбота" колегія суддів дійшла висновку про направлення справи в частині грошових вимог фізичної особи ТОВ "Турбота" на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.1 ст.45, ч.2 ст.38, ч.3 ст.95 Закону, ст.ст.47, 43, 101, 105 ГПК України, оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 підлягає скасуванню. Ухвала господарського суду м. Києва від 31.07.2014 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Турбота", ОСОБА_11 на суму 17494000,00грн., ОСОБА_4 підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання включення зазначених вимог до реєстру. При розгляді кредиторських вимог ТОВ "Турбота", ОСОБА_11 на суму 17494000,00грн., ОСОБА_4 суд повинен врахувати наведене у постанові та відповідно до вимог Закону вирішити питання про визнання чи відхилення зазначених кредиторських вимог.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.
Касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000" Куліченка Максима Валерійовича задовольнити частково.
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 5011-28/15641-2012 скасувати.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 31.07.2014 у справі № 5011-28/15641-2012 скасувати в частині визнання кредиторами ТОВ "Передмістя 2000": ТОВ "Турбота" на суму 601147,00 грн., ОСОБА_11 на суму 17494000,00 грн., ОСОБА_4 на суму 14998517,51 грн., ТОВ "Трейд Проперті Груп" на суму 3410300,00 грн.
Справу № 5011-28/15641-2012 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Турбота", ОСОБА_11 на суму 17494000,00 грн., ОСОБА_4 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
В іншій частині ухвалу господарського суду м. Києва від 31.07.2014 у справі № 5011-28/15641-2012 залишити в силі.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді П.К. Міщенко
В.Ю. Поліщук