12 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа №816/274/15-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до 2-ої міської лікарні м. Кременчука Полтавської області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області звернулось до суду з позовом до 2-ої міської лікарні м. Кременчука Полтавської області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за жовтень-грудень 2014 року загалом в розмірі 15 712 грн 24 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Позивач в судове засідання не з'явився, у прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу без участі його уповноваженого представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що його уповноважені представники не можуть бути присутніми в судовому засіданні 12 лютого 2015 року. Поважність причин відповідач обґрунтовував перебуванням юрисконсульта на лікуванні в денному стаціонарі, а головного лікаря - у відпустці без збереження заробітної плати. Суд вважає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи необґрунтованим, з огляду на наступне. Інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору. Крім того, відповідно до частини сьомої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Оскільки відповідачем у справі є юридична особа, таким чином представляти її інтереси в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору.
Крім того, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
До того ж, варто зазначити, що листок тимчасової непрацездатності гр. ОСОБА_5 відкрито у 2-ій міській лікарні м. Кременчука Полтавської області в той самий день, що й підписано клопотання про відкладення розгляду справи (11 лютого 2015 року), що свідчить про намагання відповідача затягнути розгляд справи /а.с. 25, 27/.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача та визнав за можливе розглядати справу без участі його представника.
Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
2-га міська лікарня м. Кременчука Полтавської обалсті у встановленому законом порядку зареєстрована як юридична особа, код ЄДРПОУ 01204294 /а.с. 16/.
Оскільки за особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за жовтень-грудень 2014 року загалом в розмірі 15 712 грн 24 коп., що відповідачем у добровільному порядку не відшкодована, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.
Так, відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №1 за жовтень-грудень 2014 року, визначена в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і загалом складає 15 712 грн 24 коп. /а.с. 9, 11, 13/.
Зазначені розрахунки разом з відповідними повідомленнями надіслано відповідачу та отримано останнім 23 жовтня 2014 року, 14 листопада 2014 року та 19 грудня 2014 року відповідно, що підтверджено підписами уповноваженої особи відповідача на повідомленнях /а.с. 8, 10, 12/
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надано.
Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за жовтень-грудень 2014 року в розмірі 15 712 грн 24 коп. підтверджено розрахунками фактичних витрат та даними картки особового рахунку відповідача /а.с. 7/.
З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими, а відтак, позов необхідно задовольнити у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до 2-ої міської лікарні м. Кременчука Полтавської області про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.
Стягнути з 2-ої міської лікарні м. Кременчука Полтавської області (код ЄДРПОУ 01204294; вул. Генерала Манагарова, 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39608) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (код ЄДРПОУ 37895789; вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 36630) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за жовтень-грудень 2014 року в розмірі 15 712 (п'ятнадцять тисяч сімсот дванадцять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2015 року.
Суддя О.О. Кукоба