Справа № 744/1259/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/174/2015
Категорія - ст 186 ч. 2 КК Доповідач ОСОБА_2
17 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, за обвинувальними актами за номерами Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014270230000235, № 12014270230000266, № 12014270230000276, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2014 року по кримінальному провадженню, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Семенівка Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03 травня 2001 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 140, ст. 45 Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, з умовним застосуванням покарання із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік зі сплатою штрафу у розмірі 680 гривень;
- 11 вересня 2001 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ст. 70, ст. 71 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
- 10 листопада 2005 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ст. 69, ст. 70 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю засудженого;
- 22 лютого 2011 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ст. 69, ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305, ст. 70 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією у власність держави 1/2 частки майна, яке є власністю засудженого, звільненого 06 вересня 2014 року за відбуттям строку покарання.
- 11 грудня 2014 року Семенівським райсудом Чернігівської області за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_6
Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним та призначено покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 остаточно призначено покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_6 у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, визначено покарання невідбуте за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2014 року за правилами передбаченими в статті 72 КК України шляхом повного складання покарань та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири) роки 3 (три) місяці.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 залишено попередню у виді тримання під вартою
Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КК України.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2014 року приблизно о 23 годині 45 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись в господарстві, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , маючи прямий, корисливий умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи свідомо, доводячи свій намір до кінця відкрито для ОСОБА_8 заволодів мобільним телефоном марки «Samsung» S 5610, вартістю 850 гривень, який належав останній, після чого не реагуючи на прохання ОСОБА_8 повернути викрадене майно, місце вчинення кримінальною правопорушення залишив, отримавши тим самим реальну можливість розпоряджатись майном на власний розсуд чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на суму 850 гривень.
20 вересня 2014 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , знаходячись в будинку за місцем проживання ОСОБА_11 який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна та в подальшому реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи свідомо, з корисливим умислом, користуючись тимчасовою відсутністю господарки, шляхом вільного доступу, повторно здійснив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг С130» вартістю 250 гривень, який належав останній, і утримуючи при собі викрадене майно місце скоєння кримінального правопорушення залишив, отримавши тим самим реальну можливість розпорядитися та користуватись викраденим майном на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_12 матеріальних збитків на загальну суму 250 гривень.
Окрім того, 25 жовтня 2014 року близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , знаходячись в будинку ОСОБА_13 , який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна та в подальшому реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи свідомо, з корисливим умислом, користуючись тимчасовою відсутністю господарки, шляхом вільного доступу, повторно здійснив крадіжку мобільного телефону марки «FLY DS 106 D» вартістю 300 гривень, з двома стартовими пакетами мобільних операторів «Київстар», «Білайн» вартістю по 15 гривень, кожний, та флеш картою Micro SD об'ємом 2 мегабайти вартістю 40 гривень, які належали останній, і утримуючи при собі викрадене майно, місце скоєння кримінального правопорушення залишив, отримавши тим самим реальну можливість розпорядитися та користуватись викраденим майном на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_13 матеріальних збитків на загальну суму 370 гривень.
20 листопада 2014 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_10 , знаходячись в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна та в подальшому реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи свідомо, з корисливим умислом, користуючись тимчасовою відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, повторно здійснив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг GT 1282 Т» вартістю 500 гривень, зі стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар» вартістю 15 гривень, який належав ОСОБА_14 мешканця АДРЕСА_6 , і утримуючи при собі викрадене майно місце скоєння кримінального правопорушення залишив, отримавши тим самим реальну можливість розпорядитися та користуватись викраденим майном на власний розсуд, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_15 матеріальних збитків на загальну суму 515 гривень.
12 листопада 2014 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_6 , заходячись біля лісового масиву, що розташований на відстані 1800 метрів, від залізничного переїзду, як рухатися з боку м. Семенівка в напрямку с. Миколаївка, маючи умисел на незаконне придбання бойових припасів, діючи свідомо та з прямим умислом, доводячи свої протиправні дії до кінця забрав собі, знайдені патрони до нарізної вогнепальної зброї в кількості 23 штук, після чого незаконно переніс їх до будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_4 , де продовжуючи свою протиправну діяльність сховав та почав зберігати.
19 листопада 2014 року працівниками міліції на вул. Шкільна, біля будинку № 30, в місті Семенівка, Чернігівської області у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено патрони калібру 5,45 мм., до нарізної вогнепальної зброї в кількості 23 штук, які він не маючи передбаченого законом дозволу носив при собі та які, згідно висновку балістичної експертизи № 1147 від 21.11.2014 є боєприпасами калібру 5,45x39 мм.. Патрони придатні для стрільби та є боєприпасами до автоматів АКМ-74 та ручних кулеметів РПК-74 та інші.
До апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 , в якій він не оспорює фактичні данні та доведеність своєї вини, просить вирок суду змінити в частині призначення покарання. Вважає, що судом першої інстанції не враховані деякі обставини, а саме: добровільно віддав телефони, потерпілі претензій не мають, визнання вини та активне сприяння слідству.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
В запереченнях на апеляційну скаргу, прокурор вважав рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, оскільки при призначенні покарання судом враховані як пом'якшуючі обставини так і обтяжуючи.
Заслухавши доповідача по справі, обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених в ній підстав, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, вважав вирок районного суду в цій частині обґрунтованим та просив його залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, які учасниками судового провадження не оскаржуються, тому в цій частині вирок не перевіряється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання ” досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, стан здоров'я, раніше засуджений, судимість не знята та не погашена, наявність обставин, що пом'якшують та обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого: повне визнання вини, щире каяття у вчинених злочинах, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування завданих матеріальних збитків потерпілим, скоєння кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі на обставини, які суд першої інстанції не врахував чи врахував не в повній мірі є такими, що не зайшли свого підтвердження. Так, на переконання колегії, судом першої інстанції в повній мірі враховані всі обставини на які посилається ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі про що вказано у вироку. Тому апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 грудня 2014 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4