Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
12 лютого 2015 р. № 820/1317/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,
за участю представника відповідача - Тарана М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім"
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.09.2012 року №0034491504 та від 28.12.2012 року №0034491504/1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року по справі №820/1317/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року по справі №820/1317/13-а скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю на підставі пояснень та документів, що знаходяться в матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім" зареєстроване Солом'янською районною в місті Києві Державною адміністрацією та має статус юридичної особи, місцезнаходження позивача 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Мала Панасівська, буд. 1.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС 29.08.2012 року проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ "Будсім" у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року.
За результатами перевірки складений акт № 5613/15-215 від 29.08.2012 р. (а.с.9-11), у висновках до якого зазначено про зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 6145470,81 грн.
На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 19.09.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0034491504 відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість у розмірі 6145475,0 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Будсім" звернулося до ДПС у м. Києві з первинною скаргою (вих. № 405/АС від 20.11.2012р.).
За результатами розгляду первинної скарги підприємства, податковим органом 28.12.2012р. було складено Рішення № 9063/10/12-414, відповідно до якого податкове повідомлення - рішення від 19.09.2012р. № 0034491504 залишено без змін, а скарга ТОВ "Будсім" - без задоволення.
В подальшому позивачем подана повторна скарга від 09.01.2013р. вих. № 5/АС до ДПС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 04.02.2013р. за № 1707/6/10-2115 про залишення була без задоволення скарги.
За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0034491504/1 від 28.12.2012р., відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість у розмірі 6145475,0 грн.
Суд зазначає, що в акті перевірки міститься посилання на документі, які використовувались відповідачем, а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042412985 від 20.07.2012 року; розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 9042412609 від 20.07.2012 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних № 904981919 від 20.07.2012 року; заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8), Єдиний реєстр податкових накладних; систему Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (Податковий Кредит) та базу АІС ОРР, Систему співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.
В акті перевірки міститься посилання на те, що перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України та пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.
Перевіряючі вказали на встановлення відсутності відповідних копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів.
Як вбачається з самого акту перевірки № 5613/15-215 від 29.08.2012 р., згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних реєстрація податкової накладної на загальну суму 30727356,06 грн., в тому числі сума ПДВ 6145470,81грн., виданої ТОВ "Моноліт" будівельний альянс" - відсутня. Крім того, в акті відображено, що 30.07.2012р. підприємство позивача до контролюючого органу надано лист із свідоцтвом про право власності на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, літ.А-9, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці 32Г від 09.06.2012р., проте такі документи були подані із порушенням граничного строку подачі податкової звітності, визначеного ст.203 Податкового кодексу України.
Слід звернути увагу на обставини, які встановлені судом при новому розгляді даної справи на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року.
В матеріалах справи міститься угода №56/09/09 від 07.09.2009р., згідно якої ТОВ «Таміра» уступає ТОВ «Будсім» вимагати у боржника (ТОВ «Моноліт» будівельний альянс») сплати суми у розмірі 36872824,87 грн. в рамках рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2006р. по справі №53/420-06.
Згідно наказу Господарського суду Харківської області №53/420-06 від 29.01.2007р., державний виконавець виніс постанову від 11.05.2012р. по ВП №14861134. Даною постановою державний виконавець передав ТОВ «Будсім» об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок літ. А-9, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Героїв Праці 32Г та належить на праві власності ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» та зарахував ТОВ «Будсім» 36872824,87 грн. в рахунок погашення заборгованості за наказом №53/420-06 від 29.01.2007р.
Також державним виконавцем складено акт передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 11.05.2012р., яким передано вказаний вище будинок ТОВ «Будсім» для подальшого оформлення права власності на нього.
Згодом, 09.06.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_2 складено свідоцтво про посвідчення права власності на об'єкт незавершеного будівництва житловий будинок, літ. А-9, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці, 32 Г за ТОВ «Будсім». В цьому свідоцтві зазначено, що право власності підлягає реєстрації у відповідному органі.
З цього приводу суд зазначає, що фактично підприємство позивача за наслідками отримання вказаного вище об'єкту незавершеного будівництва не сплатило жодних коштів (не придбало товар), також позивачем по справі не надано доказів реєстрації вказаного об'єкту у відповідному органі. Підприємством позивача не надано інших документів, що підтверджують право власності на вказане майно.
Так, вимоги ст. 198 Податкового кодексу України позивачем не додержані в частині відсутності операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Передача об'єкту незавершеного будівництва відбувалось в рамках виконавчого провадження, а не здійснення підприємством позивача господарської діяльності в розумінні положень п.п. 14.1.36 Податкового кодексу України.
Слід вказати, що в угоді №56/09/09 від 07.09.2009р. відсутня економічна обґрунтована мета отримання прибутку саме збоку ТОВ «Таміра». Тобто ТОВ «Таміра» фактично без вигоди для себе передало права вимоги на адресу позивача.
Тобто в даному випадку у ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» не виникло обов'язку з надання податкової накладної.
У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Будсім" 11.06.2012р. на адресу ТОВ "Моноліт" Будівельний альянс" було направлено письмовий запит № 219/ас з проханням надати податкову накладну (а.с. 54). Відповідь на наведений запит ТОВ "Будсім" отримана не була.
Згідно абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України "Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період".
У відповідності до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України "У разі відмови продавця товарів надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів".
Позивачем не було виконано вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та подано до податкової декларації лише заяву про відмову постачальника надати податкову накладну.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України до заяви не було надано товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Слід звернути особливу увагу на те, що згідно п. 76.1 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Тобто контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки може бути використана лише податкова звітність підприємства, що перевіряється.
Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки контролюючого органу, що зазначені в акті перевірки про встановлені порушення податкового законодавства.
За таких обставин, висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки відповідають дійсності, оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідають ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсім" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2015 року.
Суддя Д.В. Бездітко