16 лютого 2015 року Справа № 803/7/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Валюха В.М.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 13960,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом проходження військової служби перебував на речовому забезпеченні у Волинському ОВК.
Проте, під час проходження військової служби позивач не отримав у повному обсязі належного речового забезпечення, а листом від 29.12.2014 року № ВФ3/5871 ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено позивачу у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, що є порушенням вимог статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Позивач просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 на його користь грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 13960,03 грн.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 03.02.2015 року № 547 (а. с. 20-21) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що чинним законодавством України не передбачено право військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість речового майна.
До судового засідання, призначеного на 14:30 16.02.2015 року, особи, які беруть участь у справі, заявили письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 19, 31).
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки до судового засідання особи, які беруть участь у справі, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.03.2012 року по 06.01.2015 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату від 02.01.2015 року № 1 (а. с. 8), наказом Волинського ОВК від 06.01.2015 року № 3 (а. с. 26).
Листом Волинського ОВК від 29.12.2014 року № ВФ3/5871 було відмовлено позивачеві у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно (а. с. 7).
Як слідує із довідки Волинського ОВК від 06.01.2015 року № 2, ОСОБА_1 належить до виплати грошова компенсація замість речового майна, що підлягала видачі, в загальному розмірі 13960,03 грн. (а. с. 22).
Частиною другою статті 9 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (у редакції, яка діяла до 11.03.2000 року) було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Відповідно до статті 2 Закону України від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» дію частини другої статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.
Законом України від 03.11.2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 01.01.2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
При цьому, положення частини другої статті 9-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
Отже, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачає права щодо отримання грошової компенсації замість речового майна лише для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 19.03.2013 року (справа № 21-38а13), від 24.06.2014 року (справа № 21-253а14), від 15.07.2014 року (справа № 21-164а14), та які в силу частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковими для суду.
Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, як на момент звернення позивача із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , так і на час звернення до суду з цим позовом позивач проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України на посаді військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак мав право на отримання грошової компенсації замість речового майна, у зв'язку з чим відмова ІНФОРМАЦІЯ_4 у виплаті такої грошової компенсації є неправомірною, а позовні вимоги про стягнення зазначеної грошової компенсації підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 182,70 грн., сплачений квитанцією від 23.01.2015 року (а. с. 14).
Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 13960 гривень 03 копійки (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень три копійки).
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 182 гривні 70 копійок (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Валюх