12 лютого 2015 рокусправа № 808/7734/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС» (далі - ТОВ «ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС» ) звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення - рішення №0002281503 від 14.06.2013 року щодо нарахування штрафних санкцій в сумі 8027,38грн. за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11. 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС» подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідом лені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено камеральну перевірку ТОВ "ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС" щодо своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов'язань з ПДВ, згідно уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.
За результатами перевірки складено Акт №741/15-03/35718889 від 01.06. 2013 року, яким встановлено порушення позивачем п. 203.2 ст. 203 ПК України, а саме несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято 14.06.2013 року податкове повідомлення - рішення №0002281503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 8 027 грн. 38 коп. за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 41.5. ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем за уточнюючим розрахунком до декларації з податку на додану вартість №9027596145 від 14.05.2013 року на строк 14 днів порушений граничний строк сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, а тому нарахування податковим органом штрафних санкцій в сумі 8 027,38грн. за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №0002281503 від 14.06.2013 року є правомірним.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції,що невірно визначений вид перевірки не є підставою для скасування правильного по суті податкового повідомлення - рішення.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТСТРОЙСЕРВІС ПЛЮС»- залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова