12 лютого 2015 рокусправа № 804/11401/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року у справі №804/11401/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Жнива України" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Жнива України" (далі за текстом - ТОВ „Жнива України") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 20.06.2014 року № 0002321500.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 20.06.2014 року № 0002321500.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ТОВ „Жнива України" зареєстровано 02.10.2012 року (свідоцтво №12241020000055526) Дніпропетровським міським управлінням юстиції за адресою: 49000 Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, буд. 21, кв.603, перебуває на податковому обліку за № 51178 в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, та є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200082943 від 13.11.2012 р.).
З 21.05.2014 року по 27.05.2014 року ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська на підставі наказу ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетроська № 406 від 20.05.2014 року, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст.. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Жнива України? (код за ЄДРПОУ 38361505) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" (код за ЄДРПОУ 38354571) за лютий, березень 2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 1546/04-66-15-00/38361505 від 02 червня 2014 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 494 091,50 грн., в тому числі за лютий 2014 року 340 018,17 грн., березень 2014 року - 154 073,33 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 20.06.2014 року № 0002321500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 617 613,75 грн., в тому числі за основним платежем - 494 091 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 123 522,75 грн.
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про порушення податковим органом порядку проведення перевірки, оскільки в порушення пунктів 78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України перевірка розпочалася і проводилася до вручення ТОВ „Жнива України" наказу та повідомлення про проведення перевірки, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що копію наказу від 20.05.2014 року та повідомлення про проведення перевірки відповідно до реєстру поштових відправлень направлено позивачу поштою 20.05.2014 року, а відповідно до акту від 02.06.2014 року № 1546/04-66-15-00/38361505 перевірка проводилась у приміщенні ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська з 21.05.2014 року по 27.05.2014 року.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем отримано повідомлення та наказ про проведення перевірки поштою, коли вона вже тривала, а саме 26.05.2014 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпочавши проведення перевірки до вручення платнику податку наказу про проведення перевірки, податковий орган діяв не в порядку та не у спосіб, встановлений податковим законодавством України, чим порушив права та законні інтереси позивача.
Щодо формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів дійшла наспних висновків.
Судом встановлено, що ТОВ „Жнива України" та ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" уклали договір поставки товару № 03/01/14 від 03.01.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ „Компанія УКРПРОМТОРГ" (постачальник) зобов'язується продати та передати у власність соя (боби) ДСТУ 4964:2008 (далі - товар), а ТОВ „Жнива України" (покупець) зобов'язується прийняти товар та оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму ( п.1.1. договору).
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору, найменування товару, його кількість та ціна визначаються у специфікаціях, додатках чи видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових та товарно-транспортних накладних. Ризик випадкової загибелі чи псування товару несе покупець з моменту підписання товарної накладної.
В п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору вказано, що передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється, як за рахунок постачальника, так і за рахунок покупця, згідно усной домовленістю між постачальником та покупцем. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. Кожну партію товару, яка поставляється, мають супроводжувати наступні документі в оригіналі: - видаткова накладна; - податкова накладна; рахунок-фактура.
Згідно умов договору, передбаченими п.п. 4.1, 4.2, 4.3, вартість одиниці, загальна вартість товару визначається у видаткових накладних. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. Покупець проводить оплату ціни товару шляхом перерахування грошових коштів в розмірі гривневої суми ціни договору на банківський рахунок постачальника. Платіжні реквізити постачальника вказані в кінці договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов'язується провести 100% оплату у термін 10 (десяти) календарних днів після отримання рахунку.
Пунктом 8.1 встановлено, що даний договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання між сторонами.
На виконання умов зазначеного договору виписано рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що у перевіряє мий період позивачем сплачено у безготівковій формі на адресу ТОВ „Компанія „УКРПРОТОРГ" грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками та договором № 240214 від 24.02.2014 р. про переведення боргу, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до договору № 240214 від 24.02.2014 р. про переведення боргу ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" (первісний кредитор) передає ТОВ „Діамед трейд" (новий кредитор), а ТОВ „Діамед трейд?(новий кредитор) приймає борг (ТОВ „Жнива України? - боржник), що належить ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ? (первісний кредитор), внаслідок чого ТОВ „Діамед трейд? (новий кредитор) заміняє ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ?(первісний кредитор) як зобов'язану сторону у договорах:
1.Договір № 25/05/13 від 25.05.2013 р. на суму 2 370 051 грн.;
2.Договір № 28/11/13 від 28.11.2013 р. на суму 1 408 674,60 грн.;
3.Договір № 03/01/14 від 03.01.2014 р. на суму 3 423 778,5 грн., а всього на суму 7 202 504,10 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що придбаний ТОВ „Жнива України" у ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" товар - соя (боби) в подальшому використаний у власній господарській діяльності, а саме перероблений у макуху та олію і переданий у власність контрагентам-покупцям за договорами поставки.
Так, ТОВ „Жнива України" та ТОВ Науково-виробниче підприємство „БІОКОРМ" уклали договір поставки № 01/11/13 від 01.11.2013 року, відповідно до умов якого ТОВ „Жнива України" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ НВП „БІОКОРМ" (покупець) товар - макуха соєва, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Ціна товару вказується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктами 3.1-3.4 договору встановлено, що передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали документів на товар: рахунок-фактура, видаткова накладна на партію товару, податкова накладна. Зобовязання постачальника передати товар покупцю вважається виконаним в момент передачі товару у відповідності з базисом поставки. Моментом переходу права власності на товар (передачі (поставки) товару) є дата підписання видаткових накладних уповноваженою особою покупця. Постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до сплину цього строку.
Відповідно до пунктів 4.1-4.4 договору ціна товару узгоджується сторонами окремо при поставці кожної партії товару та зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній на товар, які є невід'ємними частинами цього договору. Розрахунок покупцем за поставлену партію товару здійснюється у національній валюті України в безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Покупець зобов'язується провести 100% оплату у тармін 3 (три) календарних днів після отримання рахунку. Загальна сума договору розраховується шляхом складання загальних сум вартості окремих партій товару, що вказані у видаткових накладних на товар.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2014 р. (п. 12.2 договору).
На виконання умов договору № 01/11/13 від 01.11.2013 року виписано рахунок-фактуру № СФ-0000020 від 12.02.2014 року, податкову накладну № 9 від 12.02.20014 р. та видаткову накладну № 0000020 від 12.02.2014 року на загальну суму 2 400 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 400 грн., довіреність № 11 від 12.02.2014 р. на отримання макухи соєвої 500 кг. Банківською випискою підтверджується, що ТОВ НВП „БІОКОРМ" на адресу ТОВ „Жнива України? сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаним договором.
Також, ТОВ „Жнива України" та ТОВ „Комплекс Агромарс" (філія „Київкомбікорм") уклали договір поставки № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 року, згідно умов якого ТОВ „Жнива України" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ „Комплекс Агромарс" (філія „Київкомбікорм") (покупець) товар - макуха соєва, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
За умовами договору постачальник самостійно та за свій рахунок здійснює поставку товару на склад покупця. (п. 3.1 договору). Поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця. (п. 3.5 договору). У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна, оригінал рахунку-фактури, ветеринарне свідоцтво, копія сертифікату якості чи інший документ для даного виду товару (п. 3.7 договору).
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.6 договору вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Ціни на товар, що поставляється постачальником за даним договором, зафіксовані і національній валюті України-гривні. Оплата товарів покупцем проводиться в порядку 100% післяоплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку покупця. Загальна сума кожної окремої поставки визначається рахунками-фактурами. Загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару протягом строку дії даного договору.
Згідно до пунктів 9.1, 9.2 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до „31" грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не заявить письмово про його розірвання, то договор вважатиметься пролонгованим на 1 (один) рік.
На виконання умов зазначеного договору виписано рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, та ветеринарні свідоцтва, копії яких наявні в матеріалах справи.
рім того, ТОВ „Жнива України" та ТОВ „Комплекс Агромарс" філія „Бориспільський комбікормовий завод" уклали договір поставки № 04/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ „Жнива України" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ „Комплекс Агромарс" філія „Бориспільський комбікормовий завод" (покупець) товар - рослинна олія, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.
За умовами договору постачальник самостійно та за свій рахунок здійснює поставку товару на склад покупця. (п. 3.1 договору). Поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця. (п. 3.5 договору). У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна, оригінал рахунку-фактури, ветеринарне свідоцтво, карантинний сертифікат, копія сертифікату якості чи інший документ для даного виду товару (п. 3.7 договору).
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.6 договору вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Ціни на товар, що поставляється постачальником за даним договором, зафіксовані і національній валюті України - гривні. Оплата товарів покупцем проводиться в порядку 100% післяоплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку покупця. Загальна сума кожної окремої поставки визначається рахунками-фактурами. Загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару протягом строку дії даного договору.
Згідно до пунктів 9.1, 9.2 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до „31? грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не заявить письмово про його розірвання, то договор вважатиметься пролонгованим на 1 (один) рік.
На виконання умов зазначеного договору виписано рахунок-фактуру № СФ-0000025 від 23.02.2014 року, податкову накладну № 14 від 23.02.2014 р.та видаткову накладну № РН-0000025 від 23.02.2014 року на загальну суму 210 288 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 35 048 грн. на 26,960 тн., довіреність №БК-209 від 23.02.2014 р., товарно-транспортну накладну № 954798.
Також, ТОВ „Жнива України" та ТОВ „Комплекс Агромарс" філія „Бориспільський комбікормовий завод" уклали договір поставки № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 року, відповідно до умов якого ТОВ„Жнива України" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ „Комплекс Агромарс" філія „Бориспільський комбікормовий завод" (покупець) товар - соєва макуха, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.
За умовами договору постачальник самостійно та за свій рахунок здійснює поставку товару на склад покупця. (п. 3.1 договору). Поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання постачальником заявки від покупця. (п. 3.5 договору). У момент поставки товару постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, податкова накладна, оригінал рахунку-фактури, карантинний сертифікат, копія сертифікату якості чи інший документ для даного виду товару (п. 3.7 договору).
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.6 договору вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами на кожну окрему партію товару. Ціни на товар, що поставляється постачальником за даним договором, зафіксовані і національній валюті України - гривні. Оплата товарів покупцем проводиться в порядку 100% післяоплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку покупця. Загальна сума кожної окремої поставки визначається рахунками-фактурами. Загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару протягом строку дії даного договору.
Згідно до пунктів 9.1, 9.2 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до „31? грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не заявить письмово про його розірвання, то договор вважатиметься пролонгованим на 1 (один) рік.
На виконання умов зазначеного договору виписано рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, та ветеринарні свідоцтва, копії яких наявні в матеріалах справи.
ТОВ „Комплекс Агромарс" на адресу ТОВ „Жнива України" сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаними договорами, що підтверджується банківськими виписками та договором № 137/2014/КАМ/0 від 20.02.2014 р. про переведення боргу, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до договору № 137/2014/КАМ/0 від 20.02.2014 р. про переведення боргу, де ТОВ „Жнива України" є кредитором, ТОВ „Комплекс Агромарс" (первісний боржник) передає ТОВ „ТД Асторг" (новий боржник), а ТОВ „ТД Асторг" (новий боржник) приймає борг, що належить ТОВ „Комплекс Агромарс" (первісний боржник), внаслідок чого ТОВ „ТД Асторг" (новий боржник) заміняє ТОВ „Комплекс Агромарс" (нервісний боржник) як зобов'язану сторону у договорах:
1.Договір № 12-1974/КК-Ю від 21.12.2012 р. на суму 328 394,40 грн.;
2. Договір № 04/2014/КАМ/0 від 09.01.2014 р. на суму 306 440 грн.;
3. Договір № 12-1969/БКЗ-Ю від 21.12.2012 р. на суму 232 151 грн.,
4. Договір № 12-1975/БКЗ-Ю від 21.12.2012 р. на суму 2 036 595 грн., а всього на суму 2 903 580,40 грн.
Крім того, ТОВ „Жнива України" та ТОВ „АДОНІС" уклали договір поставки №04/02/14 від 04.02.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ „Жнива України" (постачальник) зобов'язується продати та передати у власність ТОВ „АДОНІС" (покупець) товар - соєва макуха, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму.
В пунктах 1.2, 1.3 договору вказано, що кількість та ціна товару визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, які постачальник готує та погоджує, а потім передає покупцю на погодження. Право власності на придбаний товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткових чи товарно-транспортних накладних.
За умовами договору передача покупцю товару здійснюється в разі надання покупцем довіреності на отримання зазначеної кількості товару. (п. 2.1. договору).
Постачальник зобов'язується поставити товар на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку. Постачання товару здійснюється за рахунок покупця. Датою поставки товару вважається дата підпису видаткової накладної покупцем. (п. 2.2 договору).
Кожну партію товару, яка поставляється, мають супроводжувати наступні документи: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура (п. 2.3 договору).
Згідно до пунктів 4.1-4.3 договору вартість одиниці, загальна вартість товару визначається у видаткових накладних. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях. покупець проводить оплату ціни товару шляхом перерахування грошових коштів в розмірі гривневої суми ціни договору на банківський рахунок постачальника. Платіжні реквізити постачальника вказані в кінці тексту договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов'язується провести 100% оплату у термін 10 (десяти) календарних днів після отримання рахунку.
Відповідно до п. 8.1 договір вступає в силу з дня підписання і діє до 31.12.2014 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання між сторонами.
На виконання умов зазначеного договору виписано рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.
Банківською випискою підтверджується, що ТОВ „АДОНІС" на адресу ТОВ „Жнива України" сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаним договором.
Також, ТОВ „Жнива України" та ТОВ „Агро-Овен" уклали договір поставки №060314 від 06.03.2014 року, згідно умов якого ТОВ „Жнива України" (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ „Агро-Овен" (покупець) товар - соєва макуха та соєва олія, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити на умовах даного договору.
На виконання умов зазначеного договору виписано рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.
Банківською випискою підтверджується, що ТОВ „Агро-Овен" на адресу ТОВ „Жнива України" сплачено у безготівковій формі грошові кошти за вказаним договором.
Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В п. 44.1 ст. 44 ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.
Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Судом першої інстанції було досліджено первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи, а також дані бухгалтерського обліку, який ведеться позивачем), встановлено використання у господарській діяльності товариства придбаних товарів та послуг, що призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, встановлено дотримання позивачем вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, перевірено доводи податкового органу.
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання податкового органу на те, що всі товарно-транспортні накладні не містять обов'язкову інформацію про вагу перевезеного товару, а також не конкретизовано пункт навантаження та розвантаження, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач здійснював перевезення товару на підставі договорів перевезення: договору № 04/11/13 „Про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень автомобільним транспортом" від 04.11.2013 р., укладеним з ФОП ОСОБА_1 та договору № 08/14 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.02.2014 р., укладеним з ФОП Моторін та інші.
Перевезення вантажів за всіма договорами перевезення оформлювалося товарно-транспортними накладними, про які зазначалось раніше.
Суд першої інстанції правомірно виходив з того, що товарно-транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення. У даному ж спорі не оцінюється правомірність формування Товариством даних податкового обліку за операцією з перевезення товарів. Так, первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини відправника і замовника як учасників транспортного процесу. Таким чином, для ведення податкового обліку купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей вона не застосовується. Відсутність у товарно-транспортних накладних інформації про вагу перевезеного товару, а також не повно вказаний пункт навантаження та розвантаження товару самі по собі, без дослідження інших обставин, не може слугувати підставою для позбавлення Товариства права на податковий кредит та на формування валових витрат.
Крім того, судом обгрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ „Жнива України? купувало сою у ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" з 03.02.2014 р., а згідно первинних документів почало продавати її перероблену у жмих ТОВ „Комплекс Агромарс філія „Бориспільський комбікормовий завод" раніше, а саме з 01.02.2014 р., а також доводи, що позивачем продано ТОВ „Комплекс Агромарс філія „Бориспільський комбікормовий завод" жмиху та олії соєвої більше, ніж можливо виготовити з придбаної у ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" за договором від 03.01.2014 р. сої, оскільки матеріалами справи (договір про переведення боргу № 240214 від 24.02.2014 р., банківські виписки) встановлено, що позивач купував сою у ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" не тільки по договору поставки № 03/01/14 від 03.01.2014 р., а і раніше по договору поставки № 25/05/13 від 25.05.2013 р. та договору поставки № 28/11/13 від 28.11.2013 р.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання позивачем товару - сої (боби) та передачі вказаного товару, зазначеного у первинних документах, після переробки у вигляді соєвої олії та соєвої макухи контрагентам-покупцям, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності операцій за спірними правочинами.
Щодо посилань відповідача на акти перевірок контрагента-постачальника, отримані від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів м. Києва, а саме: акт від 02.04.2014 р. №360/26-58-22-07-17/38354571 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р. " та акт від 27.03.2014 р. № 336/26-58-22-07-17/38354571 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Компанія „УКРПРОМТОРГ" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р. ", колегія суддів зазначає наступне.
Зазначені акти свідчать про порушення з боку контрагента позивача, за які чинним законодавством встановлені певні види відповідальності, і не доводять порушення позивачем податкового законодавства, тому колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі „Інтерсплав проти України?).
Таким чином, безпідставними є посилання податкового органу на нікчемність правочинів по ланцюгу постачання.
Щодо посилань податкового органу на економічну необґрунтованість операцій позивача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Під час судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів чи наведено обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Так, статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Враховуючи наведене, навіть при наявності у відповідача інформації щодо збитковості деяких операцій позивача, колегія суддів зазначає, що прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, які, хоча і були спрямовані на одержання прибутку, однак з об'єктивних причин призвели до заздалегідь незапланованих негативних фінансово-економічних наслідків.
Тобто, визначальним є саме наявність мети на отримання прибутку та здійснення платником діяльності у відповідності з визначеними цілями, однак у разі неотримання від діяльності очікуваного результату з незалежних від платника причин, останню не можна розглядати як таку, що не передбачає мети отримання прибутку. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.
Таким чином, посилання податкового органу на економічну необґрунтованість операцій позивача не знаходять свого підтвердження, оскільки законодавець надав платнику право здійснювати господарську діяльність на власний ризик і можливість самостійно оцінювати її ефективність та доцільність, з огляду на мету отримання економічного ефекту і приросту активів в майбутньому, а також самостійно обирати виконавців послуг або постачальників товарів. Тому навіть при наявності інформації у податкового органу щодо збитковості окремих господарських операцій не може свідчити про недоцільність їх здійснення в межах власної господарської діяльності та не ставить в залежність право платника податків на формування податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідачем під час судового розгляду справи не було надано доказі в обгрунтуання правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції було досліджено співвідношення між документальним підтвердженням права позивача на податковий кредит, формування валових витрат та обставинами реального здійснення господарських операцій, за наслідками аналізу якого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року у справі №804/11401/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров