ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2015 р. Справа № 809/3994/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Кишинського М.І.
за участю секретаря судового засідання: Мельник О.Я.
позивача: Макара Г.В.
відповідача: Токара В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмежиною відповідальністю "Росан-Агро"
до відповідача: Державної податкової інспекції в Рогатинському районі
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним. Позовні вимоги мотивувало тим, що податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року є необгрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що ТзОВ "Росан-Агро" не отримували дотацій в розумінні п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Бюджетного кодексу України на котрі посилається податкова служба. Також вказали на наявність в даному випадку конфлікту інтересів та можливість прийняття рішення на користь платника податків на підставі п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.99 №805 "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" контроль за обліком коштів, спрямованих для виплати дотацій товариству покладено на податкові органи. Облік нарахувань та надходжень сум податку на додану вартість, спрямованих на виплату дотацій ведеться в окремій картці особового рахунку, яка відкривається платнику податку переробному підприємству за кодом бюджетної класифікації 14010110, як сума податку на додану вартість, спрямована на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. Відповідач вказує, що отримані дотації не відображено в податковому обліку та відповідно не включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток за перевірений період. Згідно з абзацом дванадцятим п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу платника податку включаються суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку. Крім того, відповідач вказує, що висновок позивача про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення суперечить вимогам п. 11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки вказаною нормою встановлено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молоко- продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Тобто сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, визнана дотацією. Представники податкової інспекції посилались також на ст.74 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", згідно із якою установлено, що у 2006 році сума податку на додану вартість, визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", спрямовується як державна дотація сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в обсязі 4.100.000 тис. гривень. Одночасно представники відповідача на запитання суду вказали, що вважають ухвалу ВАСУ від 16.10.2008, як касаційної інстанції по даній справі, такою, що постановлена у повній відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому і не оскаржували дану ухвалу до Верховного Суду України в порядку ст.236 КАСУ.
Вислухавши представників позивача, представників відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Як було встановлено в судовому засіданні, ДПІ в Рогатинському районі Івано-Франківської області була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, а по податку на додану вартість по 31.10.2006 року. За наслідками перевірки був складений акт №104/231/30425351 від 15.12.2006 року. За результатами перевірки ДПІ було встановлено, що за перевірений період підприємством отримано дотацій в сумі 4 569 074,59 грн., в тому числі за період з 01.07.2005 року по 30.12.2005 року - 2 609 300 грн., за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року - 1 959 774,59 грн. Зведені дані отриманих дотацій наведено в Реєстрі №1 поступлених дотацій за продане м'ясо в живій вазі від М'ясопереробного комплексу Росана ТзОВ "Росан-Агро", який відкритий в банку ВАТ "Банк Універсальний" за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року в додатку №6 та Реєстрі №2 поступлених дотацій за продане м'ясо в живій вазі від М'ясопереробного комплексу Росана ТзОВ "Росан-Агро" на спецрахунок ТзОВ "Росан-Агро" відкритий в Райфайзенбанку "Аваль" за період з 01.07.2007 року по 30.06.2006 року в додатку №5. Отримані дотації не відображено в податковому обліку та відповідно не включено до валових доходів у Декларації з податку на прибуток за перевірений період, поданої до ДПІ в Рогатинському районі. На підставі даного акту відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року, згідно якого позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток загальною сумою 1 827 631 грн., в тому числі основного платежу 1 142 269 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 685 362 грн.
Відповідно до ЗУ "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.
Згідно п. 11.21 ст.11 Закону, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
На виконання положень ЗУ "Про податок на додану вартість" прийнята постановою КМУ №805 від 12.05.1999 року, якою встановлено механізм нарахування та виплат дотацій за період з січня 1999 року до 1 січня 2005 року переробними підприємствами сільськогосподарським виробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
За змістом преамбули ЗУ "Про податок на додану вартість", закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Тобто ЗУ "Про податок на додану вартість" врегульовані питання особливостей оподаткування операцій сільськогосподарських товаровиробників, та переробних підприємств, в тому числі і операції, наведені у ст.11 цього Закону, тому підстави вважати суми перераховані у зв'язку з реалізацією положень цієї статті дотаціями з бюджету відсутні.
За таких обставин суд вважає позицію позивача обґрунтованою в частині не включення до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2005 по 01.01.2006 року, оскільки суми ПДВ, визначені ЗУ "Про податок на додану вартість" як дотації за даний період, одержувались безпосередньо від переробного підприємства, а не з бюджету, тому підстави для включення одержаних позивачем сум до валових доходів відсутні.
Згідно п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Так як у законах України з питань оподаткування визначено: "Дотація з бюджету" , тому за умови застосування такого терміну у п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" є достатньо підстав для висновку про наявність в даному випадку конфлікту інтересів та необхідність прийняття рішення на користь платника податків.
Вищевказані обставини встановлені ухвалою ВАСУ по даній справі від 16.10.2008 року , тому не підлягають доказуванню в порядку ч.І ст. 72 КАСУ.
Однак суд не погоджується з діями позивача в частині правомірності незазначення в податковому обліку отриманої ТзОВ "Росан-Агро" дотації як сільськогосподарським товаровиробником, який продає переробним підприємствам м'ясо в живій вазі за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.74 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що у 2006 році сума податку на додану вартість визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 ст. 11 ЗУ "Про податок на додану вартість" спрямовується як державна дотація сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринної продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в обсязі 4 100 000 тис. грн.
За таких обставин суд приходить до висновку, що дотаційні кошти отримані позивачем за період з 01.07.2005 року по 30.12.2005 року в сумі 2 609 300 грн. не підлягають оподаткуванню, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення слід визнати недійсним в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 652 325 грн. за період з 01.07.2005 по 01.01.2006 року та застосування відповідних штрафних санкцій за даний період в сумі 391395 грн.
Одночасно при вирішенні питання щодо часткового задоволення позову, суд приходить до переконання та вважає, що оскаржуване рішення слід визнати частково недійсним в частині застосування штрафної санкції в розмірі 50 % (1244971,80 грн.) від суми основного платежу (489943,65 грн.) за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року, оскільки сума боргу не вважається заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах, а тому застосування санкцій згідно пп.17.1.3., ст. 17 та пп. 17.1.6 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є безпідставним та не може застосовуватись в даному випадку.
Тому, податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 244971,80 грн. слід визнати недійсним.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення рішення №0000972301/0 від 21.12.2006 року в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1 288691,80 грн., в тому числі 652325,00 грн. основного платежу та 391395 грн. штрафних санкцій за період з 01.07.2005 року по 30.12.2005 року та 244971,80 грн. штрафних санкцій за період 01.01.2006 року по 30.06.2006 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 14 лютого 2015 року.