04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" лютого 2015 р. Справа №10-01/3634
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Верховця А.А.
Шипка В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року
у справі № 10-01/3634 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмаксима»
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-тракторна станція «Поляна»
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року у задоволенні заяви Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Черкаській області про збільшення поточних вимог до боржника на суму 261 092,71 грн., відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Христинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року та прийняти нове рішення, яким збільшити поточні вимоги до боржника на суму 261 092,71 грн.
Розглянувши апеляційну скаргу Христинівської ОДПІ, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Таким чином, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року є 02.02.2015 року.
Проте, скаржником апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2015 року було подано 06.02.2015 року, про що свідчить відтиск штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропущенням процесуального п'ятиденного строку на її оскарження, передбаченого частиною 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається із апеляційної скарги та доданих до неї документів, скаржник ні в прохальній частині скарги, ні окремо від неї не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції. Натомість в тексті своєї скарги апелянт зазначає про те, що оскаржувана ухвала оголошена без представника скаржника та надійшла на адресу Христинівської ОДПІ лише 03.02.2015 року, що підтверджується копією ухвали з вхідним номером та датою.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст. 93 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено, що перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду розпочинається протягом п'яти днів з дня її оголошення судом, а не з дня отримання ухвали стороною.
Отже, отримання скаржником ухвали місцевого господарського суду після закінчення строку на звернення з апеляційною скаргою не позбавляє його необхідності дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо подання апеляційної скарги із обґрунтованою заявою (клопотанням) про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його пропуску із зазначенням обставин, які зумовили пропуск цього строку.
Визначений законодавцем строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника.
За наведених обставин у апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги за власною ініціативою.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, згідно із частиною 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
За приписами ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла станом на час порушення провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом) сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Відповідно до п.3 ч.9 ст.7 названого Закону при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником до апеляційної скарги додано докази її направлення ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Постоленку В.О.
Проте, в порушення вимог ст.ст. 94 та 95 ГПК України скаржником не додано доказів надсилання копії скарги та доданих до неї документів комітету кредиторів боржника, як і не вказано про такі докази в додатках до апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Таким чином, апеляційна скарга Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 94, 95 п. 2, 4 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 року у справі № 10-01/3634 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
2. Матеріали справи № 10-01/3634 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді А.А. Верховець
В.В. Шипко