"09" лютого 2015 р.Справа № 916/3134/13
За позовом: Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів;
до відповідачів: 1) Білгород-Дністровської районної державної адміністрації;
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4;
про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту, визнання протиправним розпорядження, звільнення водного об'єкту
Головуючий суддя Щавинська Ю.М.
Суддя Степанова Л.В.
Суддя Рога Н.В.
Представники:
прокурор: Врублевська О.О.- посвідчення № 028200 від 15.08.2014 року;
від позивачів: не з'явилися;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: ОСОБА_5 - довіреність № 1311 від 28.05.2014 року.
СУТЬ СПОРУ: 11.11.2013р. Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення - ставка, площею водного дзеркала 12,43 га, що розташований на території Володимирівської сільської ради, за межами населених пунктів, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля села Чистоводне, укладеного 06.07.2007р. між відповідачами; визнати протиправним та скасувати розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 20.03.2007р. №354/2007 "Про надання згоди на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирської сільської ради, за межами населеного пункту"; зобов'язати ФОП ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення - ставок, площею водного дзеркала 12,43 га, що розташований на території Володимирівської сільської ради, за межами населених пунктів, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля села Чистоводне, поклавши витрати по сплаті судового збору на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора зазначає, що проведеною Білгород-дністровської міжрайонною прокуратурою перевіркою законності розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення та їх використання встановлено, що розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 354/2007 від 20.03.2007р. надано ФОП ОСОБА_4 згоду на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирівської сільської ради, за межами населеного пункту, площею дзеркала 12,43 га строком на 23 роки для рибогосподарських потреб (риборозведення).
На підставі зазначеного розпорядження між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_4 06.07.2007р. укладено договір оренди водного об'єкта - ставка площею водного дзеркала 12,43 га, який розташований на території Володимирівської сільської ради, за межами населених пунктів, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля села Чистоводне.
На думку заступника прокурора, вказані розпорядження та договір оренди, згідно ст.ст.5, 14, 51 Водного кодексу України, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки у відповідача Білгород-Дністровської районної державної адміністрації було відсутнє право розпоряджатись (передавати в оренду) водним об'єктом з огляду на його статус загальнодержавного значення. Згідно листа Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 13.08.2013р. № 2849/01-33/1/5072 за наявною інформацією, Кабінетом Міністрів України не проводився розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду в порядку ст. 51 Водного кодексу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2013р. було порушено провадження у справі №916/3134/13 (суддя Зайцев Ю.О.).
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2014р. (головуючий суддя Зайцев Ю.О., суддя Никифорчук М.І., суддя Цісельський О.А.) по справі №916/3134/13 позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів задоволено частково, скасовано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №354/2007 від 20.03.2007 р. "Про надання згоди на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирівської сільської ради, за межами населеного пункту"; визнано недійсним договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення - ставка, укладений 06.07.2007р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення - ставок, площею водного дзеркала 12,43 га, який розташований на території Володимрівської сільської ради, за межами населених пунктів, Білгород-Дністровського району Одеської області, біля села Чистоводне; стягнуто з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1827 грн.; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1827 грн. В решті позову відмовлено.
17.04.2014 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014 року було видано відповідні накази суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014р. по справі №916/3134/13 скасовано, у задоволенні позову заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2014р. рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. у справі №916/3134/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.10.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу №916/3134/13 розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2014р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/3134/13 прийнято до свого провадження із призначенням до розгляду.
26.11.2014р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією подано до суду пояснення по справі (т.4 а.с.57-59), в яких відповідач 1 просив суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів.
Так, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач 1 зазначає, що Білгород-Дністровській міжрайонній прокуратурі про існування оскаржуваного договору водного об'єкту було відомо ще у 2010р., про що свідчить відповідна вимога прокурора, надіслана на адресу Голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, №62-4954-10 вих від 16.07.2010р. та лист-відповідь районної державної адміністрації від 20.07.2010р. №40-33-2549/3539, яким, зокрема, на адресу прокуратури було надіслано спірний договір.
Крім того, відповідач 1 зазначає, що оскільки Одеська обласна державна адміністрація, в інтересах якої подано позов, у відповідності до ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" здійснює контроль за діяльністю районних державних адміністрацій та щомісячно отримує копії розпоряджень, прийнятих головою, тому про існування оскаржуваного розпорядження їй стало відомо ще в 2007 році.
Відповідач 1 також стверджує і про обізнаність Одеського обласного управління водних ресурсів про існування спірного розпорядження, що підтверджується висновком про технічний стан Чистоводненського ставка №1 від 22.10.2007р. №СБ-20-01671, зі змісту якого вбачається, що спірне розпорядження досліджувалось Облводгоспом під час розгляду клопотання ФОП ОСОБА_4
08.12.2014р. ФОП ОСОБА_4 до канцелярії суду подано заяву (т.4 а.с.70-87), згідно якої відповідач 2 просив суд, зокрема, відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. справу №916/3134/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
Розпорядженням керівника апарату суду від 22.12.2014р. призначено автоматичний розподіл справи №916/3134/13 для визначення складу колегії, за результатами якого вказану справу розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Степанова Л.В., суддя Рога Н.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2014р. справу №916/3134/13 прийнято до колегіального розгляду у вищевизначеному складі суддів.
У судовому засіданні 09.02.2015р. заступник прокурора позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Позивач Одеська обласна державна адміністрація у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення судових ухвал (т.4 а.с.12, 45, 69, 97, 111, 112), про причини нез'явлення суд не повідомив. Разом з тим, в матеріалах справи наявні письмові пояснення (т.2 а.с.153), які були подані Одеською обласною державною адміністрацією при розгляді справи Одеським апеляційним господарським судом, в яких позивач просить суд розглядати справу без його участі. Крім того, у вказаних поясненнях позивач зазначив, що здійснює контроль за діяльністю райдержадміністрацій, у тому числі за виданими головами розпорядженнями. Разом з тим, будь-які докази здійснення контролю щодо укладених договорів та виданих розпоряджень у 2007р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією відсутні.
Позивач Одеське обласне управління водних ресурсів у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, про причини нез'явлення суд не повідомив. Разом з тим, в матеріалах справи наявне клопотання (т.1 а.с.62-63), подане позивачем при попередньому розгляді справи судом першої інстанції, в якому позивач просить суд розглядати справу без присутності представника Одеського обласного управління водних ресурсів.
Відповідач Білгород-Дністровська районна державна адміністрація у судове засідання 09.02.2015р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні, що підтверджується відповідною відміткою представника у повідомленні про відкладення (т.4 а.с.125). Натомість, 09.02.2015р. представником Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до канцелярії суду подано клопотання (т.4 а.с.133), в якому останній просив суд розглядати справу без його участі. Крім того, у вказаному клопотанні представник відповідача 1 просив суд при розгляду справи врахувати пояснення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у судовому засіданні 09.02.2015р. проти позову заперечував з підстав, викладених у заяві від 08.12.2014р., просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивачів та відповідача 1 за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідно правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог статті 111-12 ГПК України при новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене в постанові Вищого господарського суду України від 17.09.2014р., оскільки вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2014р., скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2014р. у справі №916/3134/13, Вищий господарський суд України виходив з того, що суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили питання пропуску позивачем строку позовної давності.
Так, колегією суддів зазначено, що судами попередніх інстанцій не встановлено коли саме була проведена перевірка, не встановлена дата отримання прокуратурою необхідних документів, та яке рішення було прийнято за результатами перевірки, при тому, що прокурор звернувся з позовом до суду у листопаді 2013р.
При цьому, як вказано колегією суддів, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд зазначає, що у відповідності до висновків Вищого господарського суду України, викладених у п. 2.2. постанови пленуму №10 від 29.05.2013р., перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право на охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право та чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що вимоги про звільнення водного об'єкту, фактично, є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 20.03.2007р. №354/2007 "Про надання згоди на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирської сільської ради, за межами населеного пункту" та визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 06.07.2007р., суд вважає за необхідне надати перш за все оцінку саме вказаним вимогам заступника прокурора, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У відповідності до п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Білгород - Дністровської районної державної адміністрації від 18.12.2006 р. №1431/2006 (т.1 а.с.135) ФОП ОСОБА_4 затверджено технічну документацію з землеустрою на земельну ділянку із земель водного фонду, яка розташована на території Володимирівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 19,17 га, в тому числі:
- пасовища - 0,94 га;
- лісосмуги - 3,83 га;
- болота (захисна смуга) - 1,77 га;
- під водою - 12,43 га;
- під гідротехнічними спорудами (гребля) - 0,20 га
Затвердження технічної документації здійснене з метою передачі земельної ділянки у довгострокову оренду (23 роки) для рибогосподарських потреб.
29.12.2006р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 19,17 га, яка включає 12,43 га - під водою (т. 1 а.с.143-147).
Договір укладено строком на 23 роки, зареєстровано в Центрі державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.03.2007р.
Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 20.03.2007р. № 354/2007 (т. 1 а.с.121) ФОП ОСОБА_4 надано згоду на оренду водойми, загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирівської сільської ради, за межами населеного пункту, площею дзеркала 12,43 га, строком на 23 роки для рибогосподарських потреб (риборозведення).
На виконання наведеного розпорядження ФОП ОСОБА_4 здійснені заходи, спрямовані на розробку та погодження в установленому порядку Режиму рибогосподарської експлуатації Чистоводненського ставка № 1 (розроблений Кафедрою водних біоресурсів та аквакультури Одеського державного екологічного університету ОДЕКУ, погоджений начальником Західно - Чорноморського басейнового управління охорони використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства, а також заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області) та Водогосподарського паспорту та правил експлуатації Чистоводненського ставка № 1 на території Володимирівської сільської ради в Білгород-Дністровському районі (розроблений Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "УКРПІВДЕНДНІПРОВОДГОСП" ) (т. 1 а.с.166-230).
06.07.2007р. між ФОП ОСОБА_4 та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією укладено договір оренди водного об'єкта - ставка, площею водного дзеркала 12,43 га, розташованого на території Володимирської сільської ради, за межами населеного пункту, в Білгород - Дністровському районі Одеської області, біля села Чистоводне (т.1 а.с.23-24).
Статтею 6 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання договору) закріплено, що води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органом державної виконавчої влади.
У відповідності до ст.5 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання договору) до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води та територіальне море; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать:
поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області, і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Згідно з ч. 10 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання договору) користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечується, переданий в оренду за договором від 06.07.2007р. ставок є об'єктом загальнодержавного значення.
Відповідно до ч.5 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання договору) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
При цьому, ч. 6 вказаної статті передбачено, що розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 14 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання договору) також визначено, що до відання кабінету Міністрів України в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, крім того, розпоряджання водними об'єктами загальнодержавного значення.
Частиною 7 ст. 118 Конституції України встановлено, що місцеві державні організації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують делегування Кабінетом Міністрів України Білгород-Дністровській районній державній адміністрації повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду в порядку ст. 51 Водного кодексу України.
Навпаки, у відповідності до листа Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 13.08.2013р. №2849/01-33/1/5072 (т.1 а.с.26) за наявною інформацією останньої Кабінетом Міністрів України розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду в порядку ст.51 Водного кодексу України не проводився.
Отже, приймаючи до уваги, що переданий в оренду ставок є об'єктом загальнодержавного значення, а також те, що судом встановлено та сторонами по справі не спростовано відсутність підзаконного акту про делегування Кабінетом Міністрів України Білгород-Дністровській районній державній адміністрації повноважень з передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду, суд доходить висновку про прийняття Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією спірного розпорядження з перевищенням повноважень.
При цьому, суд зазначає про вірне визначення заступником прокурора в якості позивача у справі Одеської обласної державної адміністрації, оскільки саме вона в межах своїх повноважень, визначених ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" спрямовує діяльність райдержадміністрацій та здійснює контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених заступником прокурора в інтересах, зокрема, Одеської обласної державної адміністрації, вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 20.03.2007 р. №354/2007 "Про надання згоди на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирської сільської ради, за межами населеного пункту".
Приймаючи до уваги зазначене, а також те, що спірний договір оренди водного об'єкту від 06.07.2007р. фактично укладений з Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією в якості орендодавця, на підставі розпорядження від 20.03.2007 р. №354/2007 "Про надання згоди на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирської сільської ради, за межами населеного пункту", яке є протиправним, суд зазначає також і про неправомірність укладання вказаного договору.
Приймаючи до уваги клопотання заступника прокурора про поновлення строку подачі позовної заяви та клопотання відповідачів про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними як форми захисту цивільних прав, тому до таких позовів застосовується загальний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.
У відповідності до висновків Вищого господарського суду України, викладених у п. 4.1. постанови пленуму №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.
Оцінюючи момент початку перебігу строку позовної давності окремо по кожному з позивачів, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст.33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність райдержадміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови райдержадміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів облдержадміністрацій, щорічно, та на вимогу звітують перед ними.
Згідно п.3.3.3. розділу 3 "Регламенту Білгород-Дністровської РДА", затвердженого розпорядженням голови РДА №194/2002 від 15.04.2002р., райдержадміністрація надсилає облдержадміністрації копії розпоряджень голови адміністрацій не пізніше, ніж у тижневий термін.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги надані позивачем письмові пояснення, в яких Одеська обласна державна адміністрація не заперечує факт здійснення контролю за діяльністю райдержадміністраціями, у тому числі за виданими головами розпорядженнями, суд вважає, що відсутність доказів, підтверджуючих подання їй спірних актів в порядку контролю, не вважається неповідомленням Одеської обласної державної адміністрації в порядку ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та регламенту про існування спірного розпорядження.
У відповідності до ст. 13 Водного кодексу України державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється за басейновим принципом на основі державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві Ради та їх виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України. Спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства, їх органи на місцях.
Як вбачається з матеріалів справи, про обізнаність Одеського обласного управління водних ресурсів щодо існування розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 20.03.2007 р. №354/2007 "Про надання згоди на оренду водойми загальнодержавного значення, розташованої на території Володимирської сільської ради, за межами населеного пункту" свідчить факт погодження Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству правил експлуатації Чистоводненського ставка №1, розташованого на території Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, та технічних умов користування ним з метою риборозведення, що відображено у висновку №СБ-20-01671 від 22.10.2007р. (т.2 а.с.189-190) в якому, зокрема, зазначено про дослідження спірного розпорядження від 20.03.2007р. №354/2007.
Як вбачається з письмових пояснень (т.2 а.с.188), наданих Одеським обласним управлінням водних ресурсів під час розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом, спеціалістами Білгород-Дністровського управління водного господарства щорічно проводились перевірки дотримання умов водокористування та умов Погодження правил експлуатації Чистоводненського ставку №1 на території Володимирівської сільської ради №СБ-20-01671 від 22.10.2007р., наданих Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству, за результатами яких, зокрема у 2008 році було складено акти перевірки стану дотримання вимог водного законодавства (т.1 а.с.111-114), що також свідчить про обізнаність позивача щодо існування спірних розпорядження та договору.
Більш того, у вказаних поясненнях Одеське обласне управління водних ресурсів зазначає, що не має зауважень щодо виконання ФОП ОСОБА_4 умов висновку Одеського облводгоспу від 22.10.2007р. №СБ-20-01671.
З огляду на вищевикладене, позивачі про спірні розпорядження та договір були повідомлені ще у 2007р., однак до 2013р. не вважали своє право порушеним і не зверталися до суд за його захистом відповідно до вимог чинного законодавства, з огляду на що пропустили встановлений законом трирічний строк позовної давності.
Щодо клопотання заступника прокурора про поновлення строку подачі позовної заяви, суд зазначає наступне.
В силу ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області від 16.07.2010р. №62-4954-10вих Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією було направлено інформацію стосовно земель водного фонду, які знаходяться на території Білгород-Дністровського району, з додатком на 27 аркушах, в якому містились договори оренди земельних ділянок як місцевого, так і загальнодержавного значення, в тому числі і спірний договір оренди водного об'єкту від 06.07.2007р. (т.3 а.с.9-36).
Із наданих Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою доказів вбачається, що 01.08.2013р. за №55 було прийнято Постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів (т.4 а.с.28-29). Перевірялося додержання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вимог закону при наданні у власність і користування, здійснення контролю за використанням водних об'єктів та земельних ділянок водного фонду.
04.09.2013р. була складена Доповідна записка про результати проведеної перевірки, в якій було зазначено про необхідність пред'явлення позову в інтересах Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів, зокрема, до ФОП ОСОБА_4 про скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди водного об'єкту (т.4 а.с.30).
З викладеного вбачається, що матеріали по водним об'єктам місцевого та загальнодержавного значення були на розгляді у прокуратури ще в 2010р., але перевірку з цього питання було проведено лише в 2013р.
Між тим, суд зазначає, що наявність/відсутність у Білгород-Дністровської РДА повноважень на розпорядження ставками загальнодержавного значення чітко була визначена нормами ст. 51 ВК України і не потребувала встановлення цього тільки в результаті проведення додаткових перевірок.
Таким чином, клопотання заступника прокурора про поновлення строку для пред'явлення позову задоволенню не підлягає у зв'язку з недоведеністю поважності причин такого пропуску.
У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд зобов'язаний застосувати позовну давність за заявою сторони у спорі, якщо така заява була подана до винесення судового рішення. Як зазначалося вище, представниками відповідачів до прийняття рішення по даній справі подано заяви про застосування строків позовної давності. В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі (відповідачем), є підставою для відмови у позові.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Одеського обласного управління водних ресурсів про визнання протиправним та скасування розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації від 20.03.2007р. №354/2007 та визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 06.07.2007р., у зв'язку із спливом позовної давності.
Приймаючи до уваги, що вимога про звільнення водного об'єкту є похідною від вимог про визнання протиправним, скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 06.07.2007р., у задоволенні яких суд відмовив, вказана вимога також не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.
За таких обставин, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора, витрати по сплаті судового збору покладаються порівну на позивачів у справі Одеську обласну державну адміністрацію та Одеське обласне управління водних ресурсів.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Одеської обласної державної адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 23215045) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп.
3. Стягнути із Одеського обласного управління водних ресурсів (65078, м. Одеса, вул. А. Гайдара,13, код ЄДРПОУ 01038950) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 лютого 2015 р.
Головуючий суддя Ю.М. Щавинська
Суддя Л.В. Степанова
Суддя Н.В. Рога