ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.02.2015Справа №910/27201/14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
Про стягнення 2064,56 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Галатенко Є.Є., довіреність № ГН-13-Ю від 02.01.2015
від відповідача не з"явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - відповідач) про стягнення 2064,56 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 939556-02-10-01 від 30.07.2013р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 2064,56 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 08.12.2014р. порушено провадження у справі № 910/27201/14 та призначено розгляд на 23.01.2015 р.
19.12.2014р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.
23.01.2015р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд відклав розгляд справи на 06.02.2015р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
29.01.2015р. позивач подав через канцелярію суду заперечення на відзив та документи по справі.
03.02.2015р. відповідач подав через канцелярію суду додатковий відзив на позов.
06.02.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 13.02.2015р.
13.02.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.07.2013р. між ПрАТ «СК «ВУСО» (далі - позивач) та Білик А.Ф. як страхувальником, було укладено договір страхування № 939556-02-10-01, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Citroen С» д.н.з АА2632РІ.
09.10.2013р. в м. Києві, сталася ДТП за участю транспортного засобу «Citroen С» д.н.з АА2632РІ, під керуванням Білик А.Ф., та транспортного засобу «Toyota RAW 4», державний номерний знак АА2112МС, під керуванням Жолнерчик Г.Ю., відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», згідно полісу № АВ/4701326.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 761/26475/13-п від 17.10.2013р., встановлено вину гр. Жолнерчик Г.Ю. у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту № 13/10/813/598950 від 27.10.2013р. розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Citroen С» д.н.з АА2632РІ внаслідок ДТП склав 3721,58 грн., проте позивач виплатив своєму 5786,14 грн. згідно платіжного доручення № 14171 від 22.11.2013р. по рахунку СТО, копія якого наявна в матеріалах справи.
Згідно полісу № АВ/4701326 франшизу встановлено у розмірі 0,00 грн., ліміт відповідальності встановлено 50 000,00 грн.
Після направлення вимоги, в порядку регресу, позивачем на адресу відповідача, останній сплатив на рахунок позивача 3721,58 грн., а залишок коштів у розмірі 2064,56 грн. не сплатив
Позивач у своєму позові просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» 2064,56 грн. - страхового відшкодування та судові витрати.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".
Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно відзивів, поданих через канцелярію суду, відповідача заперечував проти задоволенні позовних вимог та посилався на те, що кошти були сплачені ним у повному обсязі у розмірі 3721,58 грн., оскільки такий розмір збитків було визначено згідно експертного звіту, який на думку відповідача є єдиним належним доказом розміру заподіяної внаслідок ДТП матеріальної шкоди.
Суд не погоджується з такими доводами, оскільки суд вважає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, зазначається, про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку, реальним же твердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Така думка суду підтверджується тим, що у відповідності до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.
Відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: 1) у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна: 2) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Отже, зі змісту вказаних приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто на відповідача.
У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплаченого страхового відшкодування.
Також, з врахуванням приписів ст.ст.993,1191 ЦК України слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Тому, з урахуванням вимог п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" судом взято до уваги наявність страхового акту від 22.11.2013 №5026-02, платіжного доручення від 22.11.2013 №14171 та рахунку №04716 від 12.10.2013, виставленого ТОВ "Автоальянс Київ", яке надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого майна, що є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 910/11450/13 від 21.01.2014р.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, адреса: 03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський 25) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052, адреса: 03680, м. Київ, вул. Касимира Малевича 31) суму заборгованості в розмірі 2064 (дві тисячі шістдесят чотири) грн. 56 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. - судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 17.02.2015р.)
Суддя Мельник В.І.