ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12 лютого 2015 р. Справа № 909/113/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кухтаря Сергія Івановича
вул. Хмельницького, 86/21, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
до відповідача:Управління освіти Коломийської міської ради
вул. Кобринського, 10, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
про стягнення заборгованості в сумі 22 266 грн. 66 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Кирничук В.В. - представник, (довіреність № 276 від 28.01.14);
від відповідача представники не з'явилися
Фізична особа-підприємець Кухтар Сергій Іванович звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління освіти Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 22 266 грн. 66 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.15 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.02.15.
12.02.15 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів на закупівлю товарів: № 31 від 8 вересня 2014 року та № 32 від 10 вересня 2014 року, у зв»язку з чим у Управління освіти Коломийської міської ради утворилася заборгованість в сумі 22 266 грн. 66 коп.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але через канцелярію суду направив клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (№ 185/01-19/05 від 11.02.15; вх. № 2107/15 від 12.02.15; а.с. 30) мотивоване неможливістю направлення в судове засідання уповноваженого на участь у справі представника. Також через канцелярію надійшов відзив на позов (№ 151/01-16/07 від 11.02.15; вх. № 2106/15 від 12.02.15; а.с. 31) в якому відповідач позов визнає в повному обсязі.
Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (надалі - учасник) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договори на закупівлю товарів: № 31 від 8 вересня 2014 року (а.с. 6) та № 32 від 10 вересня 2014 року (а.с. 7) (далі - Договори).
Пунктом 1.1. договорів учасник зобов»язався у 2014 році поставити замовникові товари, зазначені в договорі, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Пунктом 1.2. Договорів сторони погодили, найменування (номенклатуру, асортимент товару).
У відповідності до умов укладених Договорів, позивач постачав відповідачу продукцію.
Порядок здійснення оплати визначено в розділі IV Договорів.
Пунктом 4.1. Договорів встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред»явлення учасником накладної на оплату товару (далі - накладна) або поетапної оплати замовником поставлених товарів.
Позивач свої договірні зобов»язання виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами накладними (а.с. 8-23).
Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково, оплату залишку вартості товару в сумі 22266 грн. 66 коп. не здійснив. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 1 січня 2015 року (а.с. 27).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 10 від 20.01.15 року про сплату в трьохденний термін заборгованості в сумі 22 266 грн. 66 коп.; доказ направлення претензії відповідачу наявний в матеріалах справи (а.с. 25-26).
Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.
1 січня 2015 року між сторонами підписаний акт звірки розрахунків (а.с. 27). Зазначений вище акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Слід зазначити, що акт звіряння є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, і ним, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості. Цим актом встановлено непогашену заборгованість Відповідача перед Позивачем в сумі 22 266 грн. 66 коп. Тобто підписання Відповідачем вказаного акту свідчить про визнання ним своєї заборгованості перед Позивачем на зазначену в ньому суму.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки договори на закупівлю товарів: № 31 від 8 вересня 2014 року та № 32 від 10 вересня 2014 року (далі - Договори) скріплені підписами уповноважених на це осіб, сторонами погоджено всі умови договорів та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх, дотримання положень таких Договорів є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказані договори, укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 22 266 грн. 66 коп. на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22 266 грн. 66 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 35, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця Кухтар Сергія Івановича до Управління освіти Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 22 266 грн. 66 коп. задовольнити.
Стягнути з Управління освіти Коломийської міської ради (вул. Кобринського, 10, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; код 02143442) на користь Фізичної особи-підприємця Кухтар Сергія Івановича ( вул. Хмельницького, 86/21, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; код 2202321197) - заборгованість в сумі 22266(двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 66 коп. та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.02.15
Суддя І.П. Кавлак
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кавлак І. П. 17.02.15