Справа № 135/1806/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Волошина Т.В.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
12 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 26.12.2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 26.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
06.02.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшла заява з клопотанням розглянути справу без участі йог представника.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є особою постраждалою в наслідок Чорнобильської катастрофи, 4 категорії та має 26 років 3 місяці загального трудового стажу, з якого 17 років він працював на роботах з шкідливими та важкими умовами праці, що віднесені до Списку № 2.
14.07.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, на що отримав відмову, у зв'язку з тим, що період роботи з 22.08.1992 року неможливо зарахувати до пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про результати проведення атестації робочих місць.
На думку позивача такі дії є незаконними тому, що його пільговий стаж становить 17 років та відсутня його провина, що відсутні дані про проведення атестації робочого місця.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п. "б"Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним КМУ з результатами атестації робочих місць чоловіки -після досягнення 55 і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливим"важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
Згідно сі. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він як потерпілий від Чорнобильської катастрофи має право на зниження пенсійного віку на 5 років. Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців па зазначених роботах.
Тобто, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (чоловіки 12 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково па один рік. понад передбачений ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесено професію - слюсаря з ремонту котельного обладнання, відповідно запису в трудовій книжці, загальний стаж роботи позивача складає 26 років 3 місяці. З цього загального трудового стажу, стаж на посаді муляра складає 17 років пільгового стажу.
При цьому дані, щодо атестації позивача, який відноситься до професій списку №2, відсутні, в чому не вбачається його вини.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає до органу ПФУ за місцем свого проживання ряд документів, перелік яких визначений цим пунктом, в тому числі: заяву про підтвердження стажу роботи, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або інші документи, що підтверджують факт припинення юридичної особи (в тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами (довідку про заробітну плату, копії документів для проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати). У разі необхідності, заявник може подавати і інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно з записами в трудовій книжці, позивач у період часу з 01.03.1983 р. по 01.12.1991 р. працював слюсарем 3-4 розряду з ремонту котельного устаткування котельних цехів і цехів паливоподачі та пилеприготування діючих електростанцій на Ладижинській ГРЕС; з 02.12.1991 року по 21.08.1992 рік працював слюсарем 4 розряду з ремонту котельного устаткування діючих теплових електростанцій; з 22.08.1992 року по 03.04.2000 року працював на посаді слюсаря 4 розряду з ремонту котельного устаткування діючих теплових електростанцій
Вище вказане також підтверджується копією архівної довідки архівного відділу Ладижинської міської ради від 13.12.2013 року № 01-14/205, згідно якої надано відомості про нарахування позивачу заробітної плати за 1991-2000 роки на посаді слюсаря КМРП "Енергоекологія".
Окрім цього, наявність пільгового стажу у позивача підтверджує довідка надана підприємством "Енергогазоочистка" від 25.11.1991 року, згідно якої позивач працював слюсарем 4 розряду з 01.03.1983 року по 01.12.1991 рік.
Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до змісту наказу Міністерства праці та соціальної політики України „Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 383 від 18 листопада 2005 року, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Якщо атестацію робочих місць проведено до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період роботи, що передує даті видання наказу про атестацію, а також період впродовж 5 років після вперше проведеної атестації. Якщо атестація вперше проведена після 21.08.1997 в разі підтвердження зазначеного права до пільгового стажу зараховується п'ятирічний період, що передує даті видання наказу про її результати.
Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилась чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період робіт із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно.
Відповідно до вимог ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 20 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною в ухвалі від 22.06.2011 в справі № 6-57227св10.
Таким чином, відповідно до трудової книжки пільговий стаж позивача на посаді слюсаря складає 17 років, з огляду на це позивач має право на пільгову пенсію відповідно до ст. 13 п. "б"Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Ладижин Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 26 грудня 2014 року - без змін.
ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.