05 лютого 2015 року Справа № 876/11219/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року про забезпечення позову по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
В листопаді 2014 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови від 16.10.2014 р. ВП № 44091084 про накладення штрафу та її скасування.
Одночасно позивач заявив клопотання про забезпечення позову шляхом заборони головному управлінню юстиції у Львівській області, Управлінню Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області вчиняти будь-які дії по виконанню постанови від 16.10.2014 р. ВП № 44091084 про накладення штрафу, в тому числі: заборонити накладати штрафи, арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до вступу судовим рішенням по даному спору в законну силу.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.11.2014 р. в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про забезпечення позову було відмовлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою, її оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Апеляційну скаргу мотивує тим, що вчинення дій щодо виконання судового рішення у даному виконавчому провадженні, відкритого постановою від 16.10.2014 р. ВП № 44091084 про накладення штрафу, яка прийнята з порушенням вимог Закону та на підставі виконавчого документа, який не відповідає ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», спричинить порушення чинного законодавства, заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам управління та правам, свободам та інтересам пенсіонерів, які отримують пенсії відповідно до інших законів за рахунок страхових внесків підприємств, які обліковуються на рахунках органів Пенсійного фонду, відкритих в Ощадному банку. Тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову,, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подавали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було подано доказів, з яких можна зробити висновок про те, що існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 2 ст.117 КАС України, ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином можна дійти висновку, що наведена вище стаття передбачає такі обставини для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів особи без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докласти зусиль для відновлення прав, свобод та інтересів особи, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Пленум Вищого адміністративного суду України в п.17 постанови №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судам окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» вказав, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах:1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржують ся; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову у даній справі, прийняв законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 117, 118, 195, 197, п.1 ч.1 ст.199, ст.202, п.1 ч.1 ст.205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 листопада 2014 року про відмову в забезпеченні позову у справі №461/13302/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : Р.Б.Хобор
І.О. Яворський