Справа: № 825/3795/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
11 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
1 грудня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі УПФ або відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії УПФ щодо відмови у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 489 грн. 33 коп.;
- зобов'язати УПФ видати подання до Головного Управління державної казначейської служби України в Чернігівській області про повернення їй збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 489 грн. 33 коп.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Зобов'язано УПФ сформувати та подати до Головного Управління державної казначейської служби України в Чернігівській області подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 1 489 грн. 33 коп., сплаченого згідно квитанції №3107 від 14.11.2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови УПФ посилається на те, що оскільки, сплата збору на обов'язкове державне страхування з операцій купівлі-продажу майна з боку позивача була самостійною, і відповідач при розгляді заяви позивача був позбавлений можливості здійснити в належному обсязі перевірку фактів придбання позивачем житла вперше чи придбання ними житла в минулому, то УПФ правомірно виходило з того, що було позбавлене можливості зробити самостійний і беззаперечний висновок про придбання позивачем житла вперше.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2014 року між ОСОБА_6 (продавцем) і позивачем - ОСОБА_5 (покупцем), укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №1821 (а.с.5-6).
Відповідно до умов вказаного договору загальна ціна придбаної позивачем квартири становила 148 933 грн.
Перед укладенням вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у розмірі 1% від вартості придбаного нею житла, - 1 489 грн. 33 коп., що підтверджується квитанцією № 3107 від 14.11.2014 року (а.с.8).
Згідно із витягом про державну реєстрацію права власності № 17211894 від 14.11.2014 року за позивачем зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 7691778 (а.с.7).
Позивач звернулася до УПФ із заявою від 25.11.2014 року щодо повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 1 489 грн. 33 коп., надавши відповідний перелік документів, які підтверджують факт придбання квартири, реєстрацію права власності на нерухоме майно та сплату збору (а.с.23).
Листом УПФ №20753/02 від 27.11.2014 року відмовило позивачу у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, посилалось на відсутність для цього правових підстав: не має можливості перевірки достовірність даних щодо придбання позивачем нерухомого майна вперше; сплачений збір був зарахований до спеціального фонду державного бюджету, а не на розрахунковий рахунок управління. (а.с.9).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ненадання позивачем документів, що підтверджують придбання нерухомого майна вперше не є підставою для відмови у поверненні такого збору. Разом з цим, судом першої інстанції встановлено, що позивач дійсно вперше придбала житло за договором купівлі-продажу від 14.11.2014 року та при оформленні документів безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ними майна.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997 року (далі Закон №400/97-ВР) - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають його вперше.
Таким чином, щодо обов'язковості сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавством встановлено два винятки для громадян: які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла та які придбавають житло вперше.
Згідно пункту 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року - нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Колегією суддів встановлено, що станом на час придбання позивачем нерухомого майна, так само як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Зокрема, на сьогоднішній день в Україні законодавчо не врегульовано питання, згідно з яким можна визначити первинне придбання нерухомого майна громадянином.
Інформацією щодо прав власності на нерухоме майно не володіє також і Пенсійний фонд України.
Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, - було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року за № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
Таким чином, за відсутності на даний час відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання громадянином нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування придбала житло не вперше.
При цьому, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Згідно копії витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно та інформації Комунального підприємства Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації № 82523967 від 05.12.2014 року, єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об'єктом нерухомості є придбана ним квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7, 18).
Крім того, згідно листа приватного нотаріуса ОСОБА_7 «Про надання інформації» від 14.11.2014 року зазначено, що «ним був посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, на підставі якого ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 14.11.2014 року вищезазначену квартиру вперше, оскільки в Єдиному державному реєстрі реєстрації нерухомого майна у покупця до цього будь-якої нерухомості не було» (а.с. 10).
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, відповідачем не надано.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач дійсно вперше придбала житло (за договором купівлі-продажу від 14.11.2014 року) та при оформленні документів безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ними майна.
Відтак, позивач має право на повернення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено помилково, то за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, сплачена ним при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла кошти підлягають поверненню з Державного бюджету України.
Згідно із пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року за № 226, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за №1000/7288 (далі Порядок №226) - повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року за № 460/2011, казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно із додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
При цьому законодавством визначено, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, - передбачає звернення платника з заявою про повернення коштів до відповідних органів, що контролюють надходження платежу, для ініціювання внесення подання до органу Державної казначейської служби України. Тобто, першочергово платник має звернутися до відповідного контролюючого органу про повернення помилково зарахованих платежів, і лише у випадку відмови - звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Позивач зверталась до УПФ із заявою про повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 1 489 грн. 33 коп., однак їй листом відмовлено.
Враховуючи, що під час укладання договору купівлі-продажу житла позивач відповідну суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна - сплатила самостійно, з метою нотаріального посвідчення та подальшої реєстрації договору купівлі-продажу квартири, зважаючи на те, що Законом №400/97-ВР передбачено, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється при наявності сплати збору до Пенсійного фонду, який сплачується фізичною особою в разі купівлі-продажу нерухомого майна, тому позивач правомірно звернулась до відповідача про повернення, як помилково сплачених коштів.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Бєлова Л.В.