06 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4899/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника позивача - Ставроста Р.Ю.,
представника відповідача - Несєки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" (далі - позивач, ТОВ "СП "Злато Таврії") звернулося з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. № 0002222200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з орендної плати на 116744,10 грн., з яких за основним платежем на 93395,30 грн., за штрафними санкціями на 23348,80 грн., № 0002232200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з орендної плати на 82141,60 грн., з яких за основним платежем на 65713,30 грн., за штрафними санкціями на 16428,30 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що Новокаховською ОДПІ протиправно збільшено розмір орендної плати за договором оренди від 14.12.2011 р. № 652060004000997 у розрахунку 3 % нормативної грошової оцінки землі, так як договором розмір орендної плати встановлено 1,5 %. Зазначає, що збільшення на законодавчому рівні мінімального розміру орендної плати не тягне за собою автоматичної її зміни, а є лише підставою для перегляду встановленого договором розміру орендної плати. Також вказує на те, що Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" в частині збільшення граничного мінімального розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності до 3 % нормативної грошової оцінки, суперечить вимогам пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України, в силу якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставка, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Також позивач вважає безпідставним застосування відповідачем коефіцієнту 1,756 при розрахунку орендної плати по чотирьох договорах оренди, оскільки, по-перше, база оподаткування визначається виключно Податковим кодексом України, який не містить вимог про застосування коефіцієнта 1,756 до показників нормативної грошової оцінки землі, по-друге, постанова КМУ від 31.10.2011 р. № 1185 є підзаконним нормативно-правовим актом та в силу ч.1 ст.67, п.1 ч.2 ст.92 Конституції України, п.2.1 ст.2, п.7.3 ст.7 ПК України не може встановлювати або змінювати елементи податку шляхом запровадження обов'язку враховувати коефіцієнт до показників нормативної грошової оцінки землі, по-третє, елементи загальнодержавних податків, до переліку яких належить й орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначаються лише Верховною Радою України, а, отже, база оподаткування (нормативна грошова оцінка земельних ділянок) як елемент податку може встановлюватися виключно вищим законодавчим органом держави, що прямо передбачено пп.12.1.3 п.12.1 ст.12 ПК України, а не органом виконавчої влади в особі КМУ.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити із вказаних підстав.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки нарахування позивачу грошових зобов'язань з орендної плати за землю здійснено з урахуванням вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст.288, п.289.3 ст.289 ПК України, а тому відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.12.2011 р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано відділом Держкомзему у Бериславському районі за № 652060004000997.
Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець (Бериславська РДА) передає, а Орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 19.07.2011 р. № 652 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Милівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 179,0018 га, строком на 25 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4249103,47 грн.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Милівської сільської ради, в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що складає 63736,55 грн.
Згідно п.13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на три роки, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
30.08.2010 р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002364-041071500028.
Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець (Бериславська РДА) надає, а Орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 12.05.2010 р. № 401 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Качкарівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 148,6621 га, строком на 5 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1325653,53 грн.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Качкарівської сільської ради, в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що складає 37557,42 грн.
Згідно п.13 договору розмір орендної плати встановлюється на три роки і переглядається в обов'язковому порядку, а також у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (ст.23 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі").
03.06.2009 р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002364-04097150034.
Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець (Бериславська РДА) надає, а Орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 06.02.2009 р. № 132 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Качкарівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 139,70 га, строком на 15 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1555358,31 грн.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Качкарівської сільської ради, в розмірі 3,1 % від нормативної грошової оцінки землі на рік, що складає 48216,11 грн.
Згідно п.13 договору розмір орендної плати встановлюється на три роки і переглядається в обов'язковому порядку, а також у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (ст.23 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі").
19.01.2006 р. між Бериславською районною державною адміністрацією та ТОВ "СП "Злато Таврії" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Бериславським районним відділом Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4АА002364-040671500001.
Пунктом 1 договору передбачено, що Орендодавець (Бериславська РДА) надає, а Орендар (ТОВ "СП "Злато Таврії") на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 09.12.2005 р. № 846 приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних границях Качкарівської сільської ради, Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору в оренду передано земельну ділянку площею 242,48 га, строком на 10 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2437203,40 грн.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Качкарівської сільської ради, в розмірі 85 грн. за один гектар на рік.
Згідно п.13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
26.01.2012 р. сторонами прийнято зміни до вказаного договору, які зареєстровані відділом Держкомзему у Бериславському районі за № 652060004001078, якими внесено зміни у п.2 та 5 договору стосовно площі земельної ділянки (замінено на 150,6275 га) та нормативної грошової оцінки земельної ділянки (змінено на 1716709,31 грн.).
Відповідачем у період з 26.11.2014 р. по 02.12.2014 р. проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "СП "Злато Таврії" з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.04.2014 р. по 31.10.2014 р., за результатами якої складено акт від 05.12.2014 р. № 214/21-02-22-014/33277131.
У висновку акту зазначено, що встановлено порушення вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст.288, п.289.3 ст.289 ПК України в частині заниження розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в результаті чого донараховано орендної плати за землю станом на 30.10.2014 р. у сумі 159108,60 грн., у т.ч.: квітень 2014 року - 22729,80 грн., травень 2014 року - 22729,80 грн., червень 2014 року - 22729,80 грн., липень 2014 року - 22729,80 грн., серпень 2014 року - 22729,80 грн., вересень 2014 року - 22729,80 грн., жовтень 2014 року - 22729,80 грн.
Підставою для донарахування грошових зобов'язань з орендної плати відповідач зазначив те, що ТОВ "СП "Злато Таврії" при розрахунку орендної плати не застосовано коефіцієнт 1,756 по чотирьох договорах оренди - від 14.12.2011 р. № 652060004000997, від 30.08.2010 р. № 4АА002364-04071500028, від 03.06.2009 р. № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 р. № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 р. № 652060004001078), та встановлення за договором від 14.12.2011 р. № 652060004000997 розміру орендної плати меншої, ніж визначено законодавством (1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, замість 3 %).
На підставі висновків акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014 р.:
- № 0002222200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з орендної плати за договором від 14.12.2011 р. № 652060004000997 (у зв'язку із застосуванням коефіцієнта 1,756 та орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки) на 116744,10 грн., з яких за основним платежем на 93395,30 грн., за штрафними санкціями на 23348,80 грн.,
- № 0002232200, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з орендної плати за договорами від 30.08.2010 р. № 4АА002364-041071500028, від 03.06.2009 р. № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 р. № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 р. № 652060004001078) (у зв'язку із застосуванням коефіцієнта 1,756) на 82141,60 грн., з яких за основним платежем на 65713,30 грн., за штрафними санкціями на 16428,30 грн.
При вирішенні правомірності нарахування грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями суд виходить з наступного.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" вбачається, що користування землею в Україні є платним.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до п.1.1 ст.1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Згідно пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Подібне визначення міститься й у ст.21 Закону України "Про оренду землі".
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.
Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Згідно з пп.14.1.125 п.14.1 ст.14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII ПК України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003 р. № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-IV).
Відповідно до абз.5 ст.5 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно положень ст.289 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Таким чином, відповідно до положень податкового законодавства України нормативна грошова оцінка земель підлягає індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.
Зі змісту п.9 договорів оренди землі від 14.12.2011 р. за № 652060004000997, від 30.08.2010 р. за № 4АА002364-041071500028, від 03.06.2009 р. № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 р. за № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 р. за № 652060004001078), слідує, що орендна плата встановлена у відповідному відсотку від нормативної грошової оцінки землі на рік (1,5 %, 3 %, 3,1 %), тобто, безпосередньо пов'язана із нормативною грошовою оцінкою цих земельних ділянок.
Оскільки ТОВ "СП "Злато Таврії" при визначені орендної плати за земельні ділянки згідно договорів оренди від 14.12.2011 р. № 652060004000997, від 30.08.2010 р. № 4АА002364-041071500028, від 03.06.2009 р. № 4АА002364-040971500034, від 19.01.2006 р. № 4АА002364-040671500001 (з урахуванням змін від 26.01.2012 р. № 652060004001078), не враховано коефіцієнт 1,756, то суд вважає правомірним донарахування Новокаховською ОДПІ орендної плати у сумі 65713,30 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. № 0002232200, та частково у сумі 74741,73 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. № 0002222200.
Як вже зазначалося, на нарахування грошових зобов'язань з орендної плати за договором від 14.12.2011 р. № 652060004000997 згідно податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. № 0002222200, крім застосування коефіцієнту 1,756, також вплинули висновки про заниження орендної плати на 18653,57 грн. внаслідок визначення розміру орендної плати 1,5 % нормативної грошової оцінки землі, замість мінімально встановленої законом у розмірі 3 %.
При вирішенні питання щодо правомірності такого рішення відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до п.288.1, п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції на момент винесення спірного повідомлення-рішення) розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції до 01.04.2014 р.) було встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Законом України від 27.03.2014 р. № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до Податкового кодексу України були внесені зміні, які набули чинності з 01.04.2014 р., якими підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України був викладений у новій редакції, яка встановила мінімальний розмір річної суми земельного податку в розмірі 3 відсотка нормативної грошової оцінки.
Тобто, з моменту набуття чинності Податковим кодексом на законодавчому рівні визначена нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 02.12.2014 р. у справі № 21-274а14.
Як вже зазначалося п.9 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2011 р. № 652060004000997 передбачає орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі на рік.
Але після внесення Законом України від 27.03.2014 р. № 1166-VII змін до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, визначений цим договором розмір орендної плати вже є меншим, ніж мінімальний розмір орендної плати, що встановлений законом.
Вирішуючи питання про те, чи правомірно контролюючий орган збільшив позивачу розмір орендної плати за землю на підставі положень пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, які набули чинності з 01.04.2014 р., суд виходить з наступного.
Податковим кодексом України визначені принципи, на яких ґрунтується податкове законодавство, зокрема, пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України визначено принцип стабільності, який говорить, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Аналогічні положення принципу стабільності податкового законодавства визначено у пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, щодо встановлення місцевими радами місцевих податків і зборів, а саме, рішення сільських, селищних та міських рад про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Цей же принцип закладений і в п.271.2 ст.271 ПК України, який передбачає обов'язок органів місцевого самоврядування офіційно оприлюднювати рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Статтею 5 ПК України визначено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме, що для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.
Крім того ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України, яка визначає порядок формування доходної частини бюджетів, передбачено, що закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
З наведеного слідує, що внесені з 01.04.2014 р. зміни до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України щодо збільшення мінімального розміру орендної плати за землю підлягають застосуванню з нового бюджетного року, тобто з 01.01.2015 р.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що донарахування позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2014 р. № 0002222200 орендної плати за договором оренди від 14.12.2011 р. № 652060004000997 за період з квітня по жовтень 2014 року у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки на підставі внесених з 01.01.2014 р. змін до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України не може вважатися правомірним, а тому це податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню на 23316,96 грн., з яких за основним платежем на 18653,57 грн., за штрафними санкціями на 4663,39 грн.
Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Оскільки ТОВ "СП "Злато Таврії" просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.2014 р. № 0002222200 на суму 116744,10 грн., № 0002232200 на суму 82141,60 грн. (всього на загальну суму 198885,70 грн.), то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 3977,72 грн. (2 відсотки розміру майнових вимог).
Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Судом за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково на суму 23316,96 грн., або 11,72 % від заявлених позовних вимог. Сума судового збору за відмовленими позовними вимогами складає 3511,53 грн.
При подачі адміністративного позову підприємством було сплачено судовий збір у сумі 397,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2014 р. № 2761.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з ТОВ "СП "Злато Таврії" складає 3113,53 грн. (3977,72 грн. - 397,77 грн.).
Також позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, у сумі 2923 грн. На підтвердження понесених витрат ТОВ "СП "Злато Таврії" надано договір про надання правової допомоги від 17.12.2014 р. № 01-17/12/14, розрахунок вартості послуг з надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення від 19.12.2014 р. № 2770.
Однак суд зазначає, що ці докази не є належним підтвердженням понесених витрат, оскільки у вступній частині договору від 17.12.2014 р. № 01-17/12/14 вказано, що він укладений між ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" та ПП "Юридична фірма "Консул". Також у розрахунку зазначено, що він є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги № 01-17/12/14 від 17.12.2014 р., укладеного між ТОВ "СМК № 23" та ПП "ЮФ "Консул".
Крім того, до розрахунку вартості послуг з надання правової допомоги не надано доказів, які б підтверджували зазначені у ньому розрахунки. При цьому розрахунок містить розділ витрат "представництво інтересів замовника в суді першої інстанції - 05, год. - вартість за 1 год. 487,20 грн. - загальна вартість 243,60 грн.", однак у жодному судовому засіданні представник ПП "Юридична фірма "Консул" участі не приймав.
Таким чином суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, оскільки ТОВ "СП "Злато Таврії" не надано належних доказів підтвердження понесених витрат у цьому розмірі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Бериславське відділення) від 09.12.2014 р. № 0002222200 на суму 23316,96 грн., з яких за основним платежем на 18653,57 грн., за штрафними санкціями на 4663,39 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Злато Таврії" (код ЄДРПОУ 33277131) судовий збір у сумі 3113 (три тисячі сто тринадцять) грн. 76 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 лютого 2015 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.3.13