13 лютого 2015 року Справа № 803/191/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А. Я.,
при секретарі судового засідання Новак Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» про стягнення податкового боргу,
Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (Нововолинська ОДПІ ГУ ДФС) звернулася в суд із позовом про стягнення з рахунків Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (ДП «Нововолинський РМЗ») податкового боргу в сумі 300 990 грн. 48 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за останнім рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 300 990 грн. 48 коп., в тому числі 149 279 грн. 43 коп. - штрафна (фінансова) санкція, 151 711 грн. 05 коп. - пеня. Відповідачем не погашено податковий борг у визначені законодавством терміни, тому позивач просить стягнути з рахунків ДП «Нововолинський РМЗ» податковий борг в сумі 300 990 грн. 48 коп.
В судове засідання позивач представника не направив, 12 лютого 2015 року подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач 13 лютого 2015 року подав клопотання про розгляд справи без участі представника ДП «Нововолинський РМЗ».
Суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що ДП «Нововолинський РМЗ» зареєстроване 2 квітня 1996 року як юридична особа, з 21 листопада 1996 року перебуває на обліку як платник податків у Нововолинській ОДПІ ГУ ДФС та має відкриті рахунки в банківських установах. Зазначені обставини підтверджуються реєстраційними відомостями та даними про банківські рахунки ДП «Нововолинський РМЗ».
Станом на 22 січня 2015 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 300 990 грн. 48 коп., в тому числі 149 279 грн. 43 коп. - штрафна (фінансова) санкція, 151 711 грн. 05 коп. - пеня.
Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 300 990 грн. 48 коп. виник за рахунок несплати відповідачем суми грошового зобов'язання донарахованого Нововолинською ОДПІ ГУ ДФС згідно податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2014 року № 0008661700 року в розмірі 149 279 грн. 43 коп., а також несплати пені по податку на доходи фізичних осіб за період з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2013 року в сумі 151 711 грн. 05 коп.
Податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2014 року № 0008661700 в розмірі 149 279 грн. 43 коп. та пеня по податку на доходи фізичних осіб в сумі 151 711 грн. 05 коп. були оскаржені відповідачем до Волинського окружного адміністративного суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року у справі №803/1620/14 в задоволенні адміністративного позову ДП «Нововолинський РМЗ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2014 року № 0008661700, визнання дій щодо нарахування пені в сумі 151 711 грн. 05 коп. по податку з доходів фізичних осіб протиправними та зобов'язання відповідача сторонувати з інтегрованої картки податку з доходів фізичних осіб пеню в сумі 151 711 грн. 05 коп., відмовлено повністю. Зазначена постанова була оскаржена відповідачем до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року постанову Волинського окружного адміністративного від 3 вересня 2014 року у справі №803/1620/14 залишено без змін.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 2 серпня 2011 року № 1/2/6832, яка залишилася без належного реагування.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, якою залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного від 3 вересня 2014 року у справі №803/1620/14, набрала законної сили з моменту її проголошення, платник податків зобов'язаний був самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з рахунків ДП «Нововолинський РМЗ» податкового боргу в сумі 300 990 грн. 48 коп. підлягають до задоволення.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Шахтарська, будинок 53, код ЄДРПОУ 00179000) на користь держави податковий борг в сумі 300 990 грн. (триста тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 48 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А. Я. Ксензюк