Справа: № 357/16353/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
16 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про скасування рішення начальника управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква №47/721 від 05.05.2014 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання управління Пенсійного фонду в м. Біла Церква призначити ОСОБА_2 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року вимоги адміністративного позову було задоволено.
Відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Проте, 05.05.2014 року рішенням №7916/03 позивачу було відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки ним не було надано необхідних документів, які б підтверджували кількість днів роботи в зоні ЧАЕС (посвідчення про відрядження в зону ЧАЕС із зазначенням населених пунктів зони).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення. самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - на 10 років.
Відповідно до ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Що стосується твердження апелянта про відсутність підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через відсутність документів, які підтверджують кількість днів роботи в зоні ЧАЕС, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році серії НОМЕР_1 (категорія 2) (а.с.8).
Згідно положень ст. 65 Закону №769Х-ІІ, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" є документом що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Проаналізувавши вищевикладені норми законодавства, колегія апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що твердження апелянта щодо відсутності підстав для призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку є необґрунтованим, оскільки єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», а різного роду довідки про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забрудненій території є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21.11.2006 року, яка у відповідності до положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування.
Крім того, відповідно до вимог абзацу 7 підпункту "г" пункту 7 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач надав відповідачеві посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку Галузевого Державного Архіву Міністерства оборони України від 18.03.2013 року, в якій зазначено, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 16.11.1987 року (наказ № 0298) по 01.12.1987(наказ № 0312).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.