79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" лютого 2015 р. Справа № 5010/238/2012-16/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С. судді Давид Л.Л.
Желік М.Б.
при секретарі Карпенко В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", м. Калуш, Івано-Франківська область, б/н від 10.12.14 року, вх. № 01-05/61/15 від 05.01.15 року
на рішення господарського суду Івано-Франківської області області від 26.11.2014 р..
у справі № 5010/238/2012-16/12
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", м. Калуш, Івано-Франківська область
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", м. Калуш, Івано-Франківська область
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Виробничо-комерційна фірма "Булат" , м. Чернівці
2. гр. Бочкур О.В., м. Івано-Франківськ
3. гр. Ананєвич Я.В., м. Калуш, Івано-Франківська область
4. гр. Медвідь П.В., м. Калуш, Івано-Франківська область
5. гр. Мендик І.Т., м. Калуш, Івано-Франківська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", м. Калуш, Івано-Франківська область
про: стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 62/2007 від 06.12.2007 року, в сумі 6 949 201 грн. 97 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.12.2007 року.
за зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" , м. Калуш, Івано-Франківська область
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", м. Калуш, Івано-Франківська область
про: визнання договору іпотеки від 06.12.2007 року недійсним.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним позовом): Богуцький А.І. - представник за довіреністю № 7547 від 10.11.2014 р.;
від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;
від відповідача-2 за первісним позовом (відповідача-2 за зустрічним позовом): не з'явився;
від третіх осіб-1,2,3,4,5, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: не з'явився.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 р. у справі №5010/238/2012-16/12 (суддя Калашник В.О.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 р. (головуючий суддя Марко Р.І., судді Бонк Т.Б., Бойко С.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір іпотеки від 06.12.2007 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 р. (суддя Малєєва О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. (головуючий суддя Новосад Д.Ф., судді Михалюк О.В., Гриців В.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір іпотеки від 06.12.2007 р.
Постановою Вищого господарського суду від 27.01.2014 р. у даній справі рішення місцевого суду від 28.02.2013 р. та постанова апеляційної інстанції від 23.04.2013р. залишені без змін, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" - без задоволення.
Постановою Верховного Суду України від 19.08.2014 р. постанову Вищого господарського суду України від 27.01.2014р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду від 13.10.2014 р. касаційну скаргу ПАТ "Кредобанк" задоволено частково. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. у справі № 5010/238/2012-16/12 в частині задоволення зустрічного позову ТзОВ "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № Д-1967, скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № Д-1967. В частині відмови у задоволенні первісного позову ПАТ "Кредобанк" до ТзОВ "Калуський машинобудівний завод", ТзОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці за договором іпотеки, укладеним 06.12.2007 р. між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідченим приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованим в реєстрі за № Д-1967, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі № 5010/238/2012-16/12 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2014 р. у справі № 5010/238/2012-16/12 первісний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2014 р. у справі № 5010/238/2012-16/12- ТзОВ "Калуський машинобудівний завод" - подав апеляційну скаргу.
У поданій вищезазначеній апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив належним чином всі обставини даної справи, не надав жодної оцінки поданим доказам на підтвердження вимог зустрічної позовної заяви, у резолютивній частині рішення не зазначив про відмову у задоволені зустрічної позовної заяви, не розглянувши по-суті зустрічний позов.
Окрім того, апелянт зазначає про те, що на момент укладення спірного договору іпотеки діяли положення Статуту ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» в редакції, зареєстрованій 22.12.2006р., а саме: відповідно до пункту 14.2 наглядова рада обирається з числа акціонерів або уповноважених акціонерами осіб Загальними зборами акціонерів строком на 5 років у кількості не менше 3 осіб, які можуть переобиратись необмежену кількість разів; а відповідно до підпункту «м» пункту 14.7 до компетенції наглядової ради товариства належало, зокрема, надання згоди на укладення від імені товариства угод стосовно нерухомого майна та застави, в яких товариство виступає заставодавцем чи майновим поручителем.
Зі змісту Протоколу № 1 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» від 27.08.2007р вбачається, що на Загальних зборах акціонерів були присутні уповноважені особи акціонера - ЗАТ «Торговий дім «Калуський машинобудівний завод», яке у сукупності володіє 100 % акцій (сумарною кількістю голосів: 1138131200. Відповідно, за рішенням загальних зборів акціонерів, оформленому Протоколом №1 від 27.08.2007р., до складу Наглядової ради ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» було обрано ЗАТ «Торговий дім «Калуський машинобудівний завод», інтереси якого на той період часу за дорученням представляли: Левітан Андрій Володимирович, який був обраний Головою Наглядової ради, Ярмолюк Григорій Олександрович та Ванчак Роман Орестович, які були обрані членами наглядової ради. 27.11.2007р. було проведено засідання Наглядової ради ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» з приводу надання згоди щодо надання в заставу об'єктів нерухомості Товариства у якості забезпечення по кредиту ЗАТ «Торговий дім «Калуський машинобудівний завод», яким було вирішено: виступити майновим поручителем ЗАТ «Торговий дім «Калуський машинобудівний завод» та надати згоду на передачу в заставу ВАТ «Кредобанк» майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Долинська, буд.88 за залишковою балансовою вартістю 4536083,10 грн.; уповноважити Генерального директора ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» Стуса Ярослава Михайловича на укладення та підписання із ВАТ «Кредобанк» договору іпотеки. Таким чином, 06.12.2007р. Генеральним директором ЗАТ «Калуський машинобудівний завод» Стусом Ярославом Михайловичем підписано договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу за реєстровим № Д-1967, яким було передано в іпотеку майновий комплекс у межах заставної вартості у розмірі 9122000 грн.
Однак, ані Ярмолюк Григорій Олександрович , ані Ванчак Роман Орестович, які приймали участь у засідання Наглядової ради 27.11.2007р., як зазначає апелянт, не мали довіреностей, тобто взагалі не мали повноважень діяти в інтересах юридичної особи ЗАТ «Торговий дім «Калушський машинобудівний завод», а саме брати участі у засіданні Наглядової ради ЗАТ «Калушський машинобудівний завод».
Відповідно до п. 4, 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. передбачено обов'язок суду дати оцінку доводам Позивача навіть при відсутності судового рішення про встановлення нікчемності правочину, якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги. За загальними вимогами п. 2 ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно зі ст. 215 ЦК України, однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зазначивши все вищевикладене, апелянт зазначає про те, що у зв'язку із незаконністю рішення Наглядової ради, недійсним є і договір іпотеки.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.14 р. у справі № 5010/238/2012-16/12, та задовольнити зустрічний позов ТзОВ «Калуський машинобудівний завод» до ПАТ «Кредобанк» про визнання іпотечного договору недійсним.
Автоматизованою системою документообігу суду справу №5010/238/2012-16/12 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Давид Л.Л. та Желіка М.Б..
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.15 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 27.01.15 р..
Ухвалою суду від 27.01.15 року, беручи до уваги клопотання скаржника про перенесення слухання справи, розгляд справи відкладався на 10.02.15 року.
Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 10.02.15 року з'явився передставник позивача- Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", проти апеляційної скарги заперечив, з підстав викладених у поданому письмовому відзиві на неї (вх. № 01-04/330/15 від 23.01.15 року), надав усні пояснення по суті спору.
Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не довели, хоч були належним чином повідомлення про час, дату та місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Врахувавши рекомендації Вищого господарського суду України, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір іпотеки від 06.12.2007 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, визнано недійсним договір іпотеки від 06.12.2007 року. Постановою Вищого господарського суду від 27.01.2014 року у даній справі рішення місцевого суду від 28.02.2013 року та постанова апеляційної інстанції від 23.04.2013 року залишені без змін, а касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Кредобанк" - без задоволення. Постановою Верховного Суду України від 19.08.2014 року Постанову Вищого господарського суду України від 27.01.2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду від 13.10.2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задоволено частково. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі №5010/238/2012-16/12 в частині задоволення зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № Д-1967, скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідченого приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № Д-1967. В частині відмови у задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці за договором іпотеки, укладеним 06.12.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідченим приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованим в реєстрі за № Д-1967, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року у справі № 5010/238/2012-16/12 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Беручи до уваги вищевикладене, посилання скаржника на не розгляд судом першої інстанції зустрічного позову про визнання недійсним іпотечного договору та відсутність висновку суду по цій вимозі у резолютивній частині, не заслуговує на увагу враховуючи, що рішення з цієї позовної вимоги було прийнято судом касаційної інстанції по-суті і на новий розгляд до суду першої інстанції не передавалось.
Як правильно встановив суд першої інстанції, 06.12.2007 року між правопопередником позивача (банк) та правопопередником відповідача (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 62/2007 з максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією - 4500000 грн., відсотковою ставкою - 18%, строком кредитної лінії - до 04.12.2009 року.
До кредитного договору вносились зміни згідно додаткового договору № 1 від 23.02.2009 року, № 2 від 03.03.2009 року, № 3 від 07.10.2009 року.
Відповідно до п. 1 кредитного договору Банк зобов'язується відкрити Позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором.
Пунктом 5.1 кредитного договору визначено порядок щомісячного повернення кредиту частинами, починаючи з 06.01.2009 року до 04.12.2009 року.
Згідно п. 4.3. кредитного договору Позичальник сплачує проценти щомісяця, не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти.
В п. 2.1.4. та п. 2.1.5. кредитного договору передбачено підвищення процентної ставки на 2 % без додаткового погодження сторонами за невиконання умов кредитного договору щодо щомісячного проведення не менше 99 % грошових оборотів по поточних рахунках банку (п. 9.3.6. кредитного договору) - з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду та за невиконанням вимог щодо страхування предмету забезпечення зобов'язань за цим договором - з 1-го числа наступного місяця, в якому закінчився строк дії договорів страхування.
За умовами п. 4.6. кредитного договору у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки НБУ, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки відбувається банком самостійно, при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж 5 % річних і така зміна відбувається не частіше, ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення вважається зробленим за згодою позичальника і додаткової згоди на це позичальника не потрібно. Про таку зміну процентної ставки Банк у письмовій формі повідомляє позичальника за 10 календарних днів до її введення в силу.
Додатковим договором № 2 від 03.03.2009 року в п. 4.6. кредитного договору внесені зміни, якими визначено підстави та порядок внесення змін процентної ставки і визначено, що така зміна відбувається за письмовою згодою сторін.
За умовами п. 4.1.3. кредитного договору Позичальник сплачує Банку за управління кредитною лінією щомісячно 300 грн. до останнього банківського дня календарного місяця.
Зміна відсоткової ставки відбувалась згідно повідомлення позивача № 17-35/942 з 26.05.2008 року - 20,5 % річних, згідно повідомлення позивача № 17-35/2381 з 01.12.2008 року - 24,5 % річних.
При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.ст. 173, 175, 193 ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Позивач договірні зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав належним чином, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами. Позичальник зобов'язань щодо повернення кредиту не виконував і станом на 22.02.2012 року заборгованість становила 4498348,07 грн.. Скаржник зазначену обставину не оскаржував.
З розрахунку заборгованості по відсотках, які підтверджуються випискою по особових рахунках, вбачається, що позичальник з 01.11.2008 року відсотки сплачував не в повному розмірі, а з 01.03.2009 року по 04.12.2009 року не сплачував взагалі, і станом на 22.02.2012 року заборгованість по відсотках становить 1034053 грн., по комісії за грудень 2009 року - 300 грн., 576153,26 грн. - пені, нарахованої за прострочення платежів за кредитом та процентами, 840347,65 грн. - збитків.
06.12.2007 року, в забезпечення виконання зобов'язань, ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" за кредитним договором, між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (Іпотекодержатель) та закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" (Іпотекодавець) та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (Позичальник), укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрований в реєстрі за реєстровим № Д-1967.
Відповідно до п. 1.3. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Долинська, 88. Заставна вартість предмета іпотеки визначена в п. 1.5. договору іпотеки в розмірі 9122000 грн.
Зазначений договір недійсним не визнавався, зустрічний позов відповідача про визнання цього договору недійсним був залишений без задоволення Вищим господарським судом України постановою від від 13.10.2014 р.. Зазначеним спростовуються доводи скаржника про наявність підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України для визнання його недійсним.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається. Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Із вказаною нормою Закону України "Про іпотеку" кореспондуються також ст.ст. 572, 589, 590 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу".
Як вбачається із матеріалів та правильно встановлено судом першої інстанції, доказів сплати заборгованості в матерілах справи відсутні, скаржник на відсутність заборгованості не посилався. За наведених обставин, вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.12.2007 року, в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 62/2007 від 06.12.2007 року були підставно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2014 р. у справі № 5010/238/2012-16/12 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", м.Калуш Івано-Франківської області- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2014 р. у справі № 5010/238/2012-16/12 - без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 16.02.2015 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Желік М.Б.