ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.02.2015Справа №910/28432/14
За позовом Державної іпотечної установи
до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»
про стягнення 5536,83 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Калінін І.М. (представник за довіреністю);
від відповідача - Лебідь Н.С., Любар-Пурлінська Т.М. (представники за довіреностями).
Державна іпотечна установа (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (далі - Відповідач) 5536,83 грн. заборгованості за договором про обслуговування іпотечних кредитів № 10 від 31.07.2007 у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків перерахування Позивачу зібраних на його користь платежів.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що в зв'язку з запровадженням у нього тимчасової адміністрації, а потім, процедури ліквідації, вимоги Позивача підлягають розгляду та вирішенню в особливому порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та що ці вимоги вже були заявлені Позивачем вимогою № 2296/15, яка була акцептована Відповідачем та включена до реєстру вимог кредиторів Відповідача у 7му чергу, тому права Позивача на даний час Відповідачем не порушені, так як Відповідач діяв у встановленому законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
31.07.2007 між Позивачем, як установою, та Відповідачем, як банком, було укладено договір № 10 (далі - Договір), за умовами якого Установа доручає, а Банк бере на себе зобов'язання здійснювати обслуговування Іпотечних кредитів, виданих Банком відповідно до Стандартів Установи на підставі Договорів про іпотечний кредит, відповідних Іпотечних договорів та інших забезпечувальних договорів, наступним кредитором по яких є Установа (перелік іпотечних кредитів визначається додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору).
Відповідно до розділу 2 Договору Банк зобов'язався від імені та за дорученням Установи приймати в установленому порядку і в установлені договором про іпотечний кредит строки платежі від Позичальників в рахунок погашення суми кредиту (основного боргу), відсотків за користування ним, а також стягувати суми комісійної винагороди, неустойки на транзитний рахунок та перераховувати суми, що направляються в рахунок погашення Заборгованості по кредиту, не пізніше дня наступного за днем прийому платежу відповідно до пункту 2.1.1 Договору, на поточний рахунок Установи, вказаний в Договорі.
Як убачається з наданих сторонами пояснень, та що підтверджується залученим до матеріалів справи актом про проведення взаєморозрахунків за договором, Відповідачем з початку 2014 року припинилося перерахування коштів Позивачу за умовами Договору та заборгованість перед Позивачем станом на 24.02.2014, яка є непогашеною на даний час, становить 5536,83 грн.
Відповідно до зробленої в акті примітки та як убачається з відзиву Відповідача, прийняття рішення про зупинення перерахування відбулося на підставі ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, дійсно станом на момент виникнення у Відповідача обов'язку перерахувати Позивачу спірну суму коштів за умовами Договору в сумі 5536,83 грн., виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.01.2014 було прийнято рішення № 1 щодо запровадження тимчасової адміністрації строком з 17.01.2014 по 16.04.2014 та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію. Крім того, постановою Правління НБУ від 15.04.2014 № 217 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 16.04.2014 № 29 про початок здійснення процедури ліквідації Відповідача, та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.
Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та НБУ (http://www.bank.gov.ua/control/uk/index), а тому в розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.
Отже, станом на момент виникнення у Відповідача обов'язку перерахувати Позивачу спірну суму коштів за умовами Договору в сумі 5536,83 грн., у Відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація, а на момент звернення Позивача до суду з даним позовом та вирішення спору у Відповідача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, тобто в даному випадку Відповідачем, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Так, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у цьому Законі термін «вкладник» вживається у значені «фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката».
Разом із цим, указаний Закон не дає визначення поняття «кредитор банку». Визначення терміну «кредитор банку» міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Отже, у даному випадку під визначення кредитора банку підпадає Позивач, який має документально підтверджені вимоги до Відповідача на суму 5536,83 грн., та отже на які поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і тому ці вимоги не можуть бути задоволені від часу запровадження у Відповідача тимчасової адміністрації.
Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що відповідно до пункту третього частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
У матеріалах справи відсутні докази про те, що уповноважена особа Фонду дала дозвіл на перерахування Відповідачем спірної суми грошових коштів Позивачу, натомість у відзиві Відповідач підтвердив прийняття рішення про зупинення такого перерахування.
Крім того, виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання, у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону.
Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, що підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково.
Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Відтак, із огляду на все вищенаведене, підстави для задоволення позову про стягнення грошових коштів з Відповідача у суду відсутні.
При цьому суд зауважує, що Позивач вже захистив свої майнові права за Договором звернувшись у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з вимогою № 2296/15 до Відповідача на спірну суму коштів, яка була акцептована останнім та включена до реєстру вимог кредиторів Відповідача у 7му чергу (лист Відповідача № 1-11-3674 від 08.08.2014).
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.02.2015
Суддя Сташків Р.Б.