Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_8,
суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10,
при секретарі ОСОБА_11,
за участю прокурора ОСОБА_12,
розглянула 27 січня 2015 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року щодо вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 2 грудня 2013 року.
Вказаним вироком місцевого суду засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не судимого, громадянина України,
- за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лубни Полтавської області, мешканця АДРЕСА_2, не судимого, громадянина України,
- за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Згідно вироку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12.12.2012 о 19:30 за попередньою змовою групою осіб проникли у квартиру АДРЕСА_3, напали на ОСОБА_3, побили його, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та заволоділи майном потерпілого загальною вартістю 2565 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.02.2014 вказаний вирок місцевого суду змінено, дії обох засуджених перекваліфіковані з ч. 3 ст. 187 на ч. 2 ст. 125 й ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання:
- ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 125 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі та на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів - 3 роки обмеження волі;
- ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 125 КК України - 1 рік обмеження волі та на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів - 3 роки обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особам засуджених.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційний суд визнав, що обвинувачені проникли в житло потерпілого щоб з помсти побити ОСОБА_5, який проживав в тій же квартирі, а умисел на заволодіння майном виник вже після того, як вони побили ОСОБА_3
Такий висновок зроблений на підставі показань засуджених, які суд визнав достовірними.
При цьому, усупереч вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції не зазначив в ухвалі достатніх та переконливих доводів на спростування висновків суду першої інстанції про те, що засуджені проникали в квартиру ОСОБА_3 з метою саме заволодіння майном шляхом нападу на останнього.
Такі висновки місцевий суд обґрунтував посиланням на ряд доказів, зокрема на показання ОСОБА_3 та очевидця події ОСОБА_6 про активні дії нападників, які із самого початку були спрямовані на заволодіння чужим майном, про застосування обвинуваченими насильства негайно після проникнення в квартиру та не тільки до потерпілого але й до жінки-свідка, про те, що ОСОБА_1 й ОСОБА_2 прийшли з сумкою в яку відразу ж після нападу склали речі та втекли з ними тощо.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що перед нападом засуджені, з допомогою своєї знайомої ОСОБА_7, виманили з квартири саме ОСОБА_5, після чого проникли в квартиру ОСОБА_3
Зважаючи на такі фактичні обставин, встановлені у судовому засіданні, суд першої інстанції визнав недостовірними показання зацікавлених осіб - обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - про мотиви проникнення до житла потерпілого.
Натомість апеляційний суд не зазначив в ухвалі належні і достатні доводи на спростування вказаних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, висновки про неправильну кваліфікацію дій обвинувачених за ч. 3 ст. 187 КК України є передчасними, а оскаржене рішення апеляційного суду таким, що не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Вказані порушення кримінального процесуального закону колегія суддів визнає істотними, оскільки вони могли перешкодити апеляційному суду постановити законне та обґрунтоване рішення.
Якщо в результаті нового апеляційного розгляду кримінального провадження буде встановлено, що засуджені винуваті у вчиненні більш тяжкого злочину, призначене апеляційним судом покарання слід вважати таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.
Зважаючи на зазначене та керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року щодо вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 2 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_15 ОСОБА_14 ОСОБА_13