Ухвала
іменем україни
29 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ознайомившись з касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 6 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_2,
Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено
ОСОБА_2, 1991 р.н., уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не судимого, громадянина України,
- за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 12 915,62 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн - моральної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_2 12.04.2014 о 19:00 в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним автомобілем «Ford Escort» на вул. Лесі Українки в с. Зелене Володимирецького р-ну Рівненської обл. у напрямку с. Новаки, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, виїхав на узбіччя та наїхав на малолітнього пішохода ОСОБА_4, спричинивши йому тілесні ушкодження від яких він ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості і неправильне визначення розміру відшкодування моральної шкоди, просить змінити вказані судові рішення, пом'якшити призначене засудженому покарання до 3 років позбавлення волі та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи захисника про суворість призначеного засудженому покарання необґрунтовані.
Призначаючи покарання суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, який не судимий, характеризується негативно, щиро покаявся. Врахував суд і обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для визнання призначеного покарання явно несправедливим та для його пом'якшення.
Через те, що засуджений та захисник не заявляли клопотання про залучення до провадження в якості цивільного відповідача страхової компанії ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», це питання судом не вирішувалося.
Обґрунтував суд і розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілій, а підстав для його зменшення колегія суддів не вбачає.
Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції.
У касаційній скарзі відсутні переконливі доводи, які б були достатніми для спростування вищезазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.
Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 25 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 6 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7