Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6.,
за участю прокурора ОСОБА_7.,
розглянула 27 січня 2015 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2 на вирок Костянтинівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2014 року.
Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено
ОСОБА_1, 1976 р. н., не судимого, громадянина України,
· за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом дворічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди 70 143,44 та 30 000 грн відповідно.
Згідно вироку ОСОБА_1 30.09.2011 о 23:30, керуючи автомобілем «MITSUBISHI LANCER» на автодорозі Червоноармійськ-Артемівськ у напрямку м. Артемівська, порушив пп. 10.1, 11.1, 11.2 Правил дорожнього руху та, виїхавши на смугу зустрічного руху, зіткнувся із зустрічним автомобілем ВАЗ-2105 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пасажиру останнього транспортного засобу ОСОБА_2 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м'якості, просить скасувати вказані судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд. Крім того стверджує, що розмір стягнутого судом відшкодування моральної шкоди не відповідає заподіяним йому стражданням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскаржене рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного злочину та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, доводи ж потерпілого про неправильне застосування ст. 75 КК України є обґрунтованими.
Так, призначаючи покарання, суд не дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та положень ст. 75 КК України, оскільки не врахував тяжкість вчиненого злочину, його наслідки й особу засудженого, який не відшкодував заподіяну шкоду.
За таких обставин місцевий суд дійшов передчасного висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного йому покарання, а суд апеляційної інстанції не звернув увагу на вказану помилку.
Враховуючи зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та статтями 394-396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів
Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Костянтинівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати, направивши справу на новий судовий розгляд.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6