Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"12" лютого 2015 р. № 820/20626/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання дій неправомірними ,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд Визнати неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Х/0 щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ взаємовідносинах з ТОВ "Філакас" за липень 2014 року., на підставі якої був складений акт перевірки №7321/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 від 04.12.2014р.
В обґрунтування позову вказано, що у Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області не було законних підстав для проведення перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області .
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що ДПІ у Київському районі дотримано встановлену Податковим кодексом України процедуру прийняття рішення про проведенння документальної позапланової виїзної перевірки, оформлення в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області рішення у належній формі відповідно до норм чинного законодавства.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на адресу ДПІ у Київському районі надійшла інформація від ГУ Міндоходів у Харківській області про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства.
У зв'язку з отриманням зазначеної податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, контролюючим органом було складено та направлено лист-запит «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» від 23.09.2014р. №14079/10/20-31-17-02-31 за період липень 2014року (засобами поштового зв'язку 6100210158516 24.09.2014 року рекомендованим листом, який отримано ФОП ОСОБА_1 особисть про що свідчить підпис у поштовому повідомленні 24.09.2014р.), на який було надано лист-відповідь від ФОП ОСОБА_1 від 03.10.2014р. без документального підтвердження.
Враховуючи зазначене, 27.11.2014р. керівником ДПІ у Київському районі було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, яке оформлено наказом за № 1711, відповідно до вимог пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України. Наказ №1711 від 27.11.2014, направлення на перевірку 27.11.2014 № 1810 були отримані особисто під розпис ФОП ОСОБА_1
Суд зазначає, що позивачем до перевірки працівники ДПІ були допущені.
Перевірка проведена з 27.11.2014р. по 01.12.2014 року за її результатами складено акт №7321/20-31-17-02-08/НОМЕР_1 від 04.12.2014 року.
Суд зазначає, що за наслідками перевірки податкового повідомлення-рішення відповідачем винесено не було.
Основною функцією контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, серед яких проведення перевірок (п.п. 62.1.3).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки. Документальною перевіркою за приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит надсилається платнику податків у тому числі, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до положень ст. 81 Податкового Кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної перевірки, за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки позивачем було допущено перевіряючи до перевірки та не оскаржено наказ на проведення перевірки, отже зазначені дії відповідача щодо проведення перевірки та викладення в акті певних висновків не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.
Крім того, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо, ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 лютого 2015 року.
Суддя Спірідонов М.О.