16 лютого 2015 року Житомир справа № 806/278/15
категорія 10.1
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 605,08 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 605,08 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески. У зв'язку з невиконанням даних зобов'язань, відповідачу рішенням управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області від 28.11.2014 № 139 нараховано пеню в сумі 605,08 грн. Рішення відповідачем оскаржено не було, кошти в сумі 605,08 грн у добровільному порядку не сплачені. Позивач вважає, що їх несплата завдає шкоди інтересам держави, а тому просить стягнути з відповідача борг у зазначеній сумі.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі відповідач отримав 24 січня 2015 р., письмових заперечень проти позову не надіслав.
Встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області.
Відповідно до ст. 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон), відповідач є страхувальником і, відповідно, платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною другою статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно зі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч.15 ст. 106 Закону).
Встановлено, що рішенням управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області від 28.11.2014 № 139 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 02.08.2012 по 26.11.2014 нараховано пеню в сумі 605,08 грн.
Вказане рішення отримано відповідачем, однак в установлені строки оскаржено не було.
Абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Заборгованість у сумі 605,08 грн вважається узгодженою, оскільки відповідач не надав доказів оскарження рішення від 28.11.2014 №139. Не надав і доказів погашення вказаної суми боргу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.
Керуючись статтями 86, 94, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області заборгованість в сумі 605,08 грн.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.М.Шимонович