10 лютого 2015 р. Справа № 804/734/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Горбалінського В.В.
при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - Лещенко О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про зміну позовних вимог та клопотання відповідача про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР, третя особа відділ державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про скасування лікарського свідоцтва про смерть, -
14.01.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, третя особа відділ державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому просить визнати протиправним та скасувати Лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 20.11.2014 року, видане як «остаточне, замість остаточного НОМЕР_1», видане комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач вважає протиправним Лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 20.11.2014 року, видане як «остаточне, замість остаточного НОМЕР_1» видане комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, оскільки його складено з порушенням вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні 10.02.2015 року позивач заявив про зміну позовних вимог та надав уточнений адміністративний позов, в якому визначив відповідачем-1 комунальний заклад «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, відповідачем - 2 відділ державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції та виклав позовні вимоги наступним чином:
- визнати протиправним та скасувати Лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 20.11.2014 року, видане як «остаточне, замість остаточного НОМЕР_1» видане комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради;
- зобов'язати відділ державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції внести зміни в актовий запис № 8750 від 24 грудня 2011 року про дату смерті ОСОБА_4 змінивши дату смерті на ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також, 09.02.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли письмові заперечення комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, в яких відповідач просить суд закрити провадження в даній адміністративній справі, оскільки він не є суб'єктом владних повноважень та не приймав рішення, які можуть бути предметом оскарження в адміністративному порядку.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.
Стаття 106 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, містить вимогу, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, а також додає до позовної заяви документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Водночас, стаття 6 Закону України «Про судовий збір» наголошує, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Враховуючи ту обставину, що, пред'являючи в уточненому адміністративному позові нові позовні вимоги, позивач не надав суду доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються нові позовні вимоги, та не зазначив причин неможливості подання таких доказів, а також не сплатив судовий збір за пред'явлення додаткових позовних вимог, суд дійшов висновку, що уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заява про зміну позовних вимог задоволенню не підлягає, а уточнений адміністративний позов повинен бути повернутий позивачу.
Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі суд зазначає, що предметом оскарження в зазначеній справі є Лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 20.11.2014 року, видане як «остаточне, замість остаточного НОМЕР_1», видане комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради. Вказане свідоцтво видано на підставі розтину.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Аналогічна норма міститься в статті 4 КАС України, згідно якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Поняття справи адміністративної юрисдикції та суб'єкта владних повноважень визначено в статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть визначена Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 08.08.2006 року № 545.
Згідно вказаної Інструкції лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) видається закладом охорони здоров'я для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану. Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.
Також вказаною Інструкцією встановлено, що лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно статті 7 цього Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України.
Відповідно до Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим) встановлено, що Бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим) (в подальшому - бюро) є державними спеціалізованими установами, що входять до структури закладів охорони здоров'я України.
Основною діяльністю бюро є проведення судово-медичних експертиз, що призначаються особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи.
Отже, з наведеного можна дійти висновку, що комунальний заклад «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради не є суб'єктом владних повноважень, а його діяльність та складені в результаті цієї діяльності документи не є владними управлінськими функціями та рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому спори щодо видачі комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради лікарського свідоцтва про смерть не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України - у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 17, 157, 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву позивача про зміну позовних вимог у справі № 804/734/15 - повернути позивачу.
Провадження у справі № 804/734/15 - закрити.
Роз'яснити позивачу щодо права звернення із зазначеним позовом до місцевого загального суду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 16.02.2015 року.
Суддя (підпис) В.В. Горбалінський
Ухвала не набрала законної сили станом на 16.02.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський А.О. Кошля