Справа: № 372/5558/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Проць Т.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
10 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання протиправними дій щодо прийняття рішення №8 від 16.09.2014 року «Про виконання рішення суду та розгляд заяви ОСОБА_2» щодо відмови у задоволенні його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,15 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язання винести на засідання чергової сесії та розглянути його клопотання про виділення та передачу у власність земельної ділянки.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з клопотанням від 12.04.2013 року, в якому просив визначити без його погодження та виділити земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,15 га в межах селища Козин з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розглянувши це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення. До клопотання позивачем були додані: копія паспорту та ідентифікаційного коду; графічні матеріали та копія договору доручення від 04.03.2013 року №34/03/13-зд.
Рішенням 55-ої сесії VI скликання Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 16 вересня 2014 року №8 «Про виконання рішення суду та розгляд заяви ОСОБА_2» на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 14.08.2014 р., розглянувши заяви ОСОБА_2 від 21.03.2013 р. та від 12.04.2013 року щодо надання без його погодження безоплатно у приватну власність земельної ділянки в межах смт. Козин з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га. вирішено добровільно виконати рішення суду та винесено на розгляд вказані клопотання та відмовлено в їх задоволенні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що подане представником позивача клопотання про отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуте відповідачем в спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується і це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Згідно з ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття відповідного рішення сесією ради.
Розпорядження ж землями територіальних громад, в тому числі і шляхом передачі земельних ділянок у власність або користування, в силу приписів ст.12 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, які вправі прийняти рішення про надання або відмову у наданні земельної ділянки.
Статтею 118 Земельного кодексу України встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Зазначеною нормою встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Тобто, законодавством встановлений обов'язок громадянина подати заяву про вибір місця розташування земельної ділянки з позначеним на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами, оскільки процедура вибору земельної ділянки здійснюється з метою встановлення можливості відведення тієї чи іншої земельної ділянки для цілей, що вказані в заяві, її граничних розмірів та площі, правового режиму та вимог щодо відведення земельної ділянки.
Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкту вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно п.6 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 12 січня 1993 року до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів.
До графічних матеріалів, які мають бути погоджені керівником територіального органу земельних ресурсів, відносяться викопіювання з чергового земельно-кадастрового плану, ситуаційні схеми, схеми економіко-планувальної зони, до якої відноситься земельна ділянка, план меж зон обмежень і сервітутів земельних ділянок тощо, незалежно від виду документації із землеустрою, що розробляється.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем разом із вказаними заявами не були подані відповідачу належним чином оформлені графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, також ним не був наданий погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, отже відповідач правомірно відмовив позивачу у розгляді його клопотання на черговій сесії місцевої ради.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.