Справа: № 810/3485/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
10 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі за його адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Раритет», про стягнення коштів,-
Київський міський центр зайнятості звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Раритет», про стягнення коштів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Київський міський центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм процесуального права, що є підставами для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в Солом'янському районному центрі зайнятості та будучи зайнятою особою, отримала допомогу по безробіттю в сумі 28562,67 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду.
Апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору, а саме: дані правовідносини є суто цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України компетенція судів щодо розгляду цивільних справ встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження по справі з підстав, визначених ст. 157 КАС України.
В даному випадку суду першої інстанції при прийнятті позову та відкритті провадження по даній справі було б доцільно звернути увагу на ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до положень якої, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Отже, правовідносини, що склалися між сторонами, є лише цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку в наявності спір про право цивільне, а тому ніяким чином наявні спірні правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не враховано одну дуже важливу обставину - підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії, вчинені судом по даній справі: прийняття позову, відкриття провадження, постановлення рішення по суті заявлених вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим слід скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 160, 165, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа: Страхова компанія «Раритет», про стягнення коштів - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В.Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 13.02.2014 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.