Номер провадження: 22-ц/785/150/15
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Черевко П. М.
11.02.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Сватаненка В.І., Суворова В.О.
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов,-
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов посилаючись на те, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , звільнений з лав Збройних Сил України 20 грудня 2004 року та перебував на квартирному обліку в позачерговій, першочерговій та загальній чергах на поліпшення житлових умов, однак згідно з протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за № 56 від 06 лютого 2008 року, його було тимчасово знято з квартирного обліку до вирішення питання з доукомплектування житлових справ та передачі їх до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси. Однак до цього часу документи не передано.
У зв'язку із вищенаведеним ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який неодноразово уточнював та просив зобов'язати військову частину НОМЕР_1 передати другий примірник облікової карти ОСОБА_2 на поліпшення житлових умов разом з другим примірником картки обліку та витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зарахування військовослужбовця на квартирний облік у загальній черзі з 04 березня 1995 року, у першочерговій черзі з 04 березня 1995 року та позачерговій черзі з 28 грудня 2004 року; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси прийняти від військової частини НОМЕР_1 другий примірник облікової справи на поліпшення житлових умов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з другим примірником картки обліку з витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зарахування військовослужбовця на квартирний облік у загальній черзі з 04 березня 1995 року, у першочерговій черзі з 04 березня 1995 року та позачерговій черзі з 28 грудня 2004 року; зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси включити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до узагальненого списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) по Одеському гарнізону з 04 березня 1995 року, включити до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, з 04 березня 1995 року, включити до списків осіб, які користуються право позачергового одержання житлових приміщень з 28 грудня 2004 року.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 передати другий примірник облікової карти ОСОБА_2 на поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , разом з другим примірником картки обліку та витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зарахування військовослужбовця на квартирний облік у загальній черзі з 04 березня 1995 року, у першочерговій черзі з 04 березня 1995 року та позачерговій черзі з 28 грудня 2004 року до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси прийняти від військової частини НОМЕР_1 другий примірник облікової справи на поліпшення житлових умов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з другим примірником картки обліку з витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зарахування військовослужбовця на квартирний облік у загальній черзі з 04 березня 1995 року, у першочерговій черзі з 04 березня 1995 року та позачерговій черзі з 28 грудня 2004 року; зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси включити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до узагальненого списку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) по Одеському гарнізону з 04 березня 1995 року, включити до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, з 04 березня 1995 року, включити до списків осіб, які користуються право позачергового одержання житлових приміщень з 28 грудня 2004 року.
Вважаючи рішення суду незаконним представник військової частини НОМЕР_1 - Калиніна А.О. звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2014 року та закрити провадження у цивільній справі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зарахований до Збройних сил України з 03 жовтня 1979 року.
Військову присягу на вірність народу України прийняв 21 січня 1992 року, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у м. Одесі з 30 грудня 2003 року по 20 грудня 2004 року та перебував на квартирному обліку в позачерговій, першочерговій та загальній чергах на поліпшення житлових умов.
Наказом Міністра оборони України за № 1111 від 09 грудня 2004 року та наказом командира військової частини НОМЕР_2 м. Одеси від 20 грудня 2004 року ОСОБА_2 звільнено з лав Збройних сил України у запас, із скороченням посади, у зв'язку з реформуванням Збройних сил України, з залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
Протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 за № 25 від 22 грудня 2004 року ОСОБА_2 був внесений до першочергової та позачергової черги на поліпшення житлових умов.
У зв'язку з розформуванням військової частини НОМЕР_2 , позивача було залишено на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 та прийнято рішення про зарахування ОСОБА_2 на квартирний облік у загальній черзі з 04 березня 1995 року, у першочерговій черзі з 04 березня 1995 року та позачерговій черзі з 28 грудня 2004 року.
06 лютого 2008 року рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за № 56 ОСОБА_2 тимчасово знято з квартирного обліку.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 01 лютого 2008 року, яке набрало законної сили 11 лютого 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано житлову комісію Одеського гарнізону надати ОСОБА_4 житло, відповідно до норм чинного законодавства України.
Згідно з витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , було прийнято рішення про поновлення ОСОБА_2 на квартирний облік у загальній черзі з 04 березня 1995 року,у першочерговій черзі з 04 березня 1995 року та позачерговій черзі з 28 грудня 2004 року.
25 липня 2012 року військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_2 , про те що, відповідно до відомостей прийому, передачі квартирних справ до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, військовій частині НОМЕР_1 рекомендовано переглянути рішення щодо постановки ОСОБА_2 на квартирний облік, та, згідно з п. 5 ст. 40 Житлового кодексу України, позивача було знято з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Районним судом встановлено, що ОСОБА_2 на даний час перебуває на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено також сторонами у справі.
19 червня 2014 року військовою частиною НОМЕР_1 житлову справу позивача було надано до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси з метою постановлення його на квартирному обліку, але її прийнято не було через наявні недоліки, ОСОБА_2 надано строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, а також членів їх сімей.
Порядок забезпечення Міністерством оборони України жилою площею визначається “Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, затвердженою наказом Міністра оборони України за № 737 від 30 листопада 2011 р., згідно з якою військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з житловою комісією військової частини та гарнізонною житловоюкомісією.
Відповідно до п. 8 ст. 1 Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” у редакції, що діяла на момент звільнення позивача (в грудні 2004 р.), особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством.
Правову норму п. 8 ст. 1 Закону було змінено Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 р. Відповідно до цих змін, п. 8 ст. 1 Закону було викладено в такій редакції: забезпечення житлом осіб, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, провадиться відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. у справі за № 1-28/2008, положення Закону України від 28 грудня 2007 р., якими внесено зазначені зміни у п. 8 ст. 1 Закону, визнано неконституційними. Таким чином, п. 8 ст. 1 Закону має застосовуватися у редакції, що діяла до прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права, а саме на те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є помилковим, оскільки дане питання вже вирішувалося судом апеляційної інстанції а саме ухвалою від 31.10.2013 року було скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2013 року справу направлено до того ж суду на новий розгляд.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Інші доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: В.І. Сватаненко
В.О. Суворов