Номер провадження: 22-ц/785/1440/15
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т. С.
Доповідач Мартинова К. П.
09.02.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Оверіної О.В., Кравця Ю.І.,
за участю секретаря - Желєзнова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: Одеське міське управління юстиції про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 листопада 2014 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, за участю третьої особи Одеського міського управління юстиції, про визнання права власності на спадкове майно: 228/1000 частин квартири АДРЕСА_1, що залишилися після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач посилався на те, що після смерті його матері відкрилася спадщина на 228/1000 частини квартири АДРЕСА_1, які належали померлій на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 06.07.1998 року Управлінням ЖКГ Одеської міської ради народних депутатів.
Позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте на спадкове майно окрім нього претендувала ОСОБА_4, яка пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини за заповітом, вона звернулася до суду із позовом про надання їй додаткового строку для прийняття спадщини, однак суди першої та апеляційної інстанцій їй відмовили, а тому він, позивач, є спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері.
Позивач зазначив, що за час судового спору правовстановлюючі документи на квартиру зникли, що змусило його звернутися за отриманням дублікату і 30.07.2014 року Департаментом міського господарства Одеської міської ради йому було видано дублікат розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на 228/1000 частин квартири АДРЕСА_1.
Однак, при зверненні до відділу реєстрації прав на нерухоме майно Одеського міського управління юстиції з проханням провести державну реєстрацію права власності на квартиру йому було роз'яснено про неможливість здійснення державної реєстрації на померлу особу та рекомендовано звернутися до суду.
Оскільки правовстановлюючий документ на квартиру від 1998 року не зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яка відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_3, відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендувала звернутися до суду.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 06 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 до Одеської міської ради, третя особа: Одеське міське управління юстиції про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 228/1000 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі Одеська міська рада просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів; не надано доказів відмови реєструючого органу зареєструвати право власності на спірну квартиру за померлою ОСОБА_3, а надані докази викликають у ОМР сумніви у їх справжності; відмова нотаріуса про неможливість видачі свідоцтва про право власності не оформлена постановою, що Одеська міська рада не може бути відповідачем у цій справі, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов"язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/.
Стаття 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3.
ОСОБА_2, син померлої, 15 травня 2013 року звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 була відкрита нотаріальна спадкова справа після смерті ОСОБА_3 /копія спадкової справи знаходиться в матеріалах цивільної справи/.
Розпорядженням Одеської міської ради № 113 від 30.07.2014 року видано дублікати розпорядження органу приватизації № 121000 від 06.07.1998 року та свідоцтва № 7-14240 від 06.07.1998 року про право власності на 228/1000 частин квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_3 / а.с. 4-7/.
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 119/02-14 від 05 серпня 2014 року відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв"язку з тим, частка квартир АДРЕСА_1, яка входить до спадкової маси померлої ОСОБА_3, не була належним чином зареєстрована відповідними органами реєстрації прав на нерухоме майно.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз"яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому законом. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Право власності на 228/1000 частин квартири АДРЕСА_1 у померлої ОСОБА_3 виникло на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 06 липня 1998 року, яке видане Управлінням житлово-комунального господарства Одеського міськвиконкому на підставі розпорядження органу приватизації № 121000 та зареєстровано в реєстраційній книзі за № 7-14240. Право власності ОСОБА_3, яке підтверджене Свідоцтвом про право власності, на спірне житло Одеською міською радою не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів копії спадкової справи позивач в установлений законом строк звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3
Оскільки право своєї власності на 228/1000 частини квартири АДРЕСА_1, підтверджене Свідоцтвом про право власності від 06.07.1998 року, ОСОБА_3 не зареєструвала органами реєстрації прав на нерухоме майно, то нотаріус 05 серпня 2014 року письмово відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз"яснено, що за наявності перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку, при відмові нотаріуса у видачі такого свідоцтва особа вправі вирішити це питання в судовому порядку за правилами позовного провадження.
При відсутності реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірне майно відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який передбачає обов"язкову реєстрацію прав власності з 01.01.2013 року, нотаріусом письмово відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом / а.с. 67/.
Право власності ОСОБА_3 на 228/1000 частин квартири АДРЕСА_1 підтверджено Свідоцтвом про право власності на житло від 06.07.1998 року та Одеською міською радою не оспорюється. В 1998 році, коли було видано Свідоцтва про право власності на житло державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не передбачалась. Тому не має сумнівів в належності спадкового майна ОСОБА_3
Оскільки питання про право на спадщину позивачем не може бути вирішено в нотаріальному порядку, то він вправі реалізувати право на спадок та захистити своє цивільне право в судовому порядку / ст. 16 ЦК України/.
Посилання апеляційної скарги на те, що Одеська міська рада не є відповідачем по даній справі, є безпідставними та не можуть бути підставою для відмови в позові.
З матеріалів копії спадкової справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 та ОСОБА_4, якій було відмовлено судовими рішеннями в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
При встановлених обставинах, відсутності інших спадкоємців, позов правомірно заявлено до органів місцевої влади, на території якого знаходиться спадкове майно.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 та 13, передбачають право людини на доступ до правосуддя, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред"явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Загальними засадами цивільного законодавства є принципи справедливості, добросовісності та розумності, кожна особа має право на судовий захист цивільного права та інтересу / ст. 3 ЦК України/.
Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які знаходяться в матеріалах
справи, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду, яке постановлене з дотриманням принципів розумності, добросовісності та справедливості.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої
інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Одеської міської ради відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2014 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий К.П. Мартинова
Судді О.В. Оверіна
Ю.І. Кравець