Справа № 510/1298/14-ц
31.10.2014 Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (третя особа - Ренійський РС ГУ ДМС України в Одеській області) про визнання такими, що втратили право користування житлом та зняття з реєстраційного обліку,-
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи належним чином сповіщені в порядку ч. 5 ст.74 ЦПК України, у судове засідання не явилися, заперечень щодо позову не надав.
Третя особа - Ренійський РС ГУДМС України в Одеській області заперечень щодо позову не надав, просив про розгляд справи у відсутності його представника.
Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу без його участі.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія домової книги; копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.04.2014р.; копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.10.1999р.; копія рішення Ренійського районного суду від 11.05.2011р.; копія технічного паспорту на нерухомість, вид. ОСОБА_1; відповіді третьої особи на запити суду стосовно реєстрації відповідачів за місцем мешкання.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом та просить визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, такими, що втратили право користування вищезазначеним житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 Одеської області, та зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою, зазначивши, що на підставі рішення Ренійського районного суду від 11.05.2011р. та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.10.1999р., він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 Одеської області. Право власності на нерухомість зареєстровано за позивачем у встановленому законом порядку. В цій квартирі зареєстровані, як такі що проживають дочка брата позивача - ОСОБА_3 та дочка дружини ОСОБА_2 Вони були зареєстровані у будинку, як члени його родини. Брат позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відповідачі мешкають за іншою адресою, отже, вже досить тривалий час не мешкають за місцем своєї реєстрації, з реєстраційного обліку не знялися. У зв'язку із реєстрацією відповідачів на житлоплощі позивача, він несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, крім того, він, як власник житла, позбавлений можливості вирішення інших, передбачених чинним законодавством, питань.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення протягом 6 місяців. Положеннями ст. 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності її понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності із ст. 317, ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.
Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Слід також зазначити, що ч. 2 п. 15 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996р. вбачає, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що
наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Виходячи із вищевказаного, матеріалів справи, доводів позивача, викладених у позові, відповідачі вже тривалий час не мешкають за спірною адресою, вони не є власниками житла, у якому прописані, в даний час фактично мешкають за іншими адресами, вже будь-якого відношення до його родини не мають. Згідно наданих документів, позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 Одеської області, на житлоплощі якого рахуються прописані відповідачі. У зв'язку із тим, що відповідачі не проживають у будинку позивача більше року, яких-небудь витрат по утриманню житла вони не несуть, їх особистих речей там також немає. Договором, законом або рішенням суду не було встановлено право відповідачів на користування ними житловим приміщенням ОСОБА_1 з підстав ст. 401 ЦК України. У зв'язку із вищевикладеним, є правові підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням і зняття їх з реєстраційного обліку.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст. ст. 3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р., -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням житловим будинку АДРЕСА_1 і зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Дудник