ун. № 759/18225/14-ц
пр. № 2/759/930/15
04 лютого 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції м. Києва, ОСОБА_2, Перша київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування,
28.10.2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 3/20 частин квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її дідуся - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1. Одним із спадкоємців померлого була мати позивача - ОСОБА_6, яка не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Спадкоємицею майна померлої є позивач. 03.10.2014 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається з 3/10 часток квартири АДРЕСА_1. У видачі свідоцтва про право на спадщину 3/20 частин квартири, які успадкувала ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5, позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.03.2000 року, виданого Ленінградською районною радою народних депутатів м. Києва, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності по 1/5 частині ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Загальна площа квартири становить 61,22 кв. м. Квартира зареєстрована БТІ м. Києва за №3496 (а. с. 8 - копія свідоцтва).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №10966. Наведена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві (а. с. 5). Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 був її чоловік - ОСОБА_5, доньки - ОСОБА_4, ОСОБА_10
10.07.2008 року, ОСОБА_5, ОСОБА_4 видано свідоцтва про право на спадщину за законом, яке складається з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1, що належала померлій на підставі свідоцтва про право власності від 10.03.2000 року. Свідоцтво посвідчено державним нотаріусом, зареєстровано в реєстрі за №6-2639, №6-2641 (а. с. 31 - 32). ОСОБА_10 до нотраіальної контори не зверталась, свідоцтва про право на спадщину за законом не отримувала.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 87 років помер ОСОБА_5, про що складено відповідний актовий запис №16568, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 (а. с. 6), Спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 були його дочки - ОСОБА_4 та ОСОБА_11, які в установлені строки подали заяви про прийняття спадщини (а. с. 44, 59).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 62 роки померла ОСОБА_4, про що складено відповідний актовий запис №3959 (свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_4 (а. с. 7)). Тобто, до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, помер спадкоємець (ОСОБА_4.), який подав заяву про прийняття спадщини. Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 проживали разом (а. с. 52-53).
Позивач, яка є донькою покійної ОСОБА_4, є спадкоємцем першої черги за законом. До спадкової маси належить частина квартири АДРЕСА_1
03.10.2014 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, серії НАВ №162779, відповідно до якого зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_12 є її дочка ОСОБА_1 Спадщина складається з 3/10 частин квартири АДРЕСА_1, з яких 1/5 частина належала померлій ОСОБА_4 та 1/10 частина належала ОСОБА_5, батьку спадкодавця, спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Свідоцтво посвідчено державним нотаріусом Першої КДНК, зареєстровано в реєстрі за №9-1207 (а. с. 138 - копія свідоцтва). Право власності ОСОБА_1 на частку спадкової квартири підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2014 року (а. с. 10).
03.10.2014 року державний нотаріус виніс постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/20 частини квартири АДРЕСА_1, після померлої ОСОБА_12, у зв'язку з тим, що право власності на частину квартири у померлих не виникло (а. с. 137).
З наведеного вбачається, що спір з приводу спадкового майна виник з тих підстав, що ОСОБА_12 не встигла оформити спадщину (нерухоме майно) після смерті ОСОБА_5, внаслідок чого, на думку нотаріуса, не набула права власності на майно, а тому після смерті ОСОБА_12 спадкоємець ОСОБА_1 не може оформити право власності на ту частину спадщини, яку не встигла оформити спадкодавець.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 проживали разом, а тому ОСОБА_4 вважається такою, що прийняла спадщину в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, і в силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України вона належала їй з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Зволікання з виконанням зобов'язань, передбачених ч. 1 ст. 1297 ЦК України, щодо оформлення права на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, або їх невиконання також не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України в п. 27 постанови від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншими особами, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
Отже, в силу ч. 5 ст. 1268, ч. 3 ст. 1296, ч. 1 ст. 1297 ЦК України не оформлення спадщини не позбавляло попередніх спадкоємців права на спадщину і вона їм належала з часу відкриття спадщини, а після смерті спадкоємців які не оформили спадщини, право на неї перейшло до їхніх спадкоємців, згідно ст. 1218 ЦК України.
В силу наведених норм, позовні вимоги підлягають задоволенню, за позивачем визнається право власності в порядку спадкування за законом на 3/20 частини квартири АДРЕСА_1
Керуючись ст. ст. 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 392, 1218, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом на 3/20 частини квартири АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 09.02.2015 року.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ