Справа № 2-103/1998
Категорія
04 лютого 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Гребенюка В. В. ,
за участю секратаря - Шабатин Н. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про зобов'язання вчинити дії, -
В грудні 2014 року скаржник по справі - ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві. Вимоги скарги обґрунтовує тим, що Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12.10.1998 р. було стягнуто з ОСОБА_2 5 000 грн. на відшкодування витрат ОСОБА_3 1999 р. постановою судового виконавця Мінського району м. Києва у виконавчому провадженні № 48/12 на майно ОСОБА_2 був накладений арешт. 27.02.2002 р. на виконання рішення суду належна ОСОБА_2 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 була реалізована з прилюдних торгів. Після виконання рішення, виконавче провадження було закрито. Однак, ВДВС Оболонського РУЮ помилково не було знято заборону на відчуження на належну ОСОБА_2 частину квартири. ОСОБА_2 звернувся до ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві з заявою про зняття заборони, одна,к отримав відмову, з посиланням на відсутність провадження. Оскільки ОСОБА_2 має намір відчужити квартиру, а дана заборона порушує його права, у зв'язку з чим звернувся з даною скаргою до суду.
Заявник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав з підстав, що викладеній у ній.
Представник відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення скарги.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Стаття 4 ЗУ «Про державну виконавчу службу» визначає, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державну виконавчу службу» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Однак, вимоги скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне. Так, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи (ч. 2 ст. 387 ЦПК України), в той час, як скаржником по справі ставиться питання про ухвалення рішення яким зобов'язати ВДВС Оболонського РУЮ зняти заборону на відчуження майна, а згідно пояснень скаржника у судовому засіданні, щодо зобов'язання відкрити відповідне виконавче провадження. У матеріалах скарги та доданих до неї документів, не містяться належні та допустимі докази наявності відповідного виконавчого провадження, а надані з цього приводу пояснення ґрунтуються на припущеннях.
З огляду на обраний скаржником спосіб захисту порушеного права, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог скарги, а відтак, у задоволенні скарги про ухвалення рішення яким зобов'язати ВДВС ОболонськогоРУЮ зняти заборону на відчуження майна, слід відмовити.
Одночасно, з огляду на правовідносини, що склалися, судом роз'яснюється скаржнику можливість розгляду його вимог, що ґрунтуються на праві власності за правилами установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383, 384, 386, 387 ЦПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про зобов'язання вчинити дії - відмовити;
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва. Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а в разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. В. Гребенюк