11.02.2015 Справа № 756/15459/14-ц
унікальний № 756/15459/14-ц
провадження № 2/756/882/15
09 лютого 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Пригололвкіну В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, в якому просить поділити майно, набуте нею та відповідачем за час шлюбу, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (вартістю 358750 грн.), автомобіль «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартістю 270195 грн.), автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 (вартістю 91637 грн.), грошові заощадження в сумі 185000 грн., набуті за час шлюбу, шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру та автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, а за відповідачем - права власності на автомобіль «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1, та грошові кошти в сумі 185000 грн., набуті за час шлюбу. Позовні вимоги обґрунтуються тим, що після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем виник спір з приводу поділу набутого за час шлюбу майна і в добровільному порядку поділити майно неможливо.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позові. Додатково пояснила, що разом з нею в спірній квартирі проживає її малолітня дочка ОСОБА_3, відповідач проживає за іншою адресою, тому вона просить при поділі майна визнати право власності на квартиру саме за нею.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, вказав, що між ним та позивачем досягнуто згоди щодо розподілу майна саме таким чином, як заявлено в позові.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2002 року Кременчуцьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Полтавського обласного управління юстиції між сторонами зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 липня 2014 року.
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка згідно довідки ТОВ «Експлуатаційна компанія» №216 від 27 січня 2015 року проживає разом з матір'ю у квартирі за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 24 червня 2005 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 25.04.2013 року відповідач є власником автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 07.09.2010 року позивач є власником автомобіля «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1.
З відповідей Київського міського БТІ, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Самбір та Самбірського району при ГУ МВС України у Львівській області на запит суду та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що вказане майно під арештом, чи іншим обтяженням не перебуває.
З пояснень сторін вбачається, що вони мають 185000 грн., які заощаджені ними за час перебування в шлюбі.
Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, часки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, судом встановлено, що майно, з приводу поділу якого виник спір, набуте сторонами за час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і частки кожного з подружжя є рівними.
Проте оскільки між позивачем та відповідачем досягнуто домовленість щодо розподілу майна, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, а за відповідачем визнати право власності на автомобіль «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1, та грошові кошти в сумі 185000 грн., набуті за час шлюбу.
На підставі ст.ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя:
визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на автомобіль «Honda», модель CR-V, 2010 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_7
визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на грошові кошти в сумі 185000 грн., набуті за час шлюбу;
визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 87,50 кв.м, жилою площею 39,20 кв.м;
визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на автомобіль «Renault», модель Kаngoo, 2006 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_8
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Маринченко