Справа № 755/29030/14-к
"12" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
провівши в залі суду в м. Києві відкрите судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040011234 від 28 серпня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -
На розгляді у Дніпровському районному суді на стадії судового слідства перебуває дане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під вартою, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики слідчим суддею, на даний час, не відпали.
Захисники, кожен окремо, вважав за доцільне змінити запобіжний захід обвинуваченим з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки встановлені слідчим суддею ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, а особи обвинувачених, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такими, що мають стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників у повном обсязі.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
З бази автоматизованого документообігу суду “Д-3”, а саме ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.09.2014 року вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 год. 00 хв. 04.11.2014 року, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу обвинуваченого та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.
Судовим рішенням слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.09.2014 року обвинуваченому ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.11.2014 року, враховуючи наявність ризиків регламентованих ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу обвинуваченого та з урахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам.
В подальшому, судовими рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - до 15 лютого 2015 року.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Однак, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики та обставини визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особи останніх перестали бути суспільно небезпечними.
Тобто, викладені стороною захисту доводи за своєю суттю являються сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України
В свою чергу, суд вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Окрім наявної обгрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені слідчим суддею ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, альтернативні запобіжні заходи не взмозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, а тому слід продовжити останньому дію обраного запобіжного заходу у межах 60-ти діб, а саме до 08.04.2015 року
Керуючись ст. ст. 1-28, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області продовжити до 08 квітня 2015 року.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінально процесуального Кодексу України.
С у д д я: ОСОБА_1 ------