Провадження № 11-кп/790/408/15 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Справа №642/4801/14-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.115 КК України
Іменем України
03 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, в новій редакції та обвинуваченого на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2014р. стосовно ОСОБА_9 ,-
Указаним вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, офіційно непрацюючий, холостий, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 раніше несудимого
засуджений за ч.1 ст.115 КК України до 9(дев'яти) років позбавлення волі.
Цим же вироком вирішені питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у порядку передбаченому ст.ст.124, 100 КПК України, а також розв'язаний цивільний позов потерпілого.
Згідно вироку, 10.04.2014р., о 06г. 20хв. ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов за місцем помешкання своєї знайомої ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_11 на ґрунті особистих неприязних відносин, які склались із-за ревнощів, сталася сварка, під час якої ОСОБА_9 вирішив вбити ОСОБА_11 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 навмисно наніс ОСОБА_11 не менш 5 ударів кулаками рук по обличчю, та не менше 3 ударів наявною в нього викруткою, один з яких у грудну клітину, спричинивши смерть останнього.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить, вирок суду, скасувати у зв'язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Так, цей апелянт вказує на порушення ч.3 ст.374 КПК України оскільки у вироку суду не зазначена причина смерті ОСОБА_11 .
Обвинувачений ОСОБА_9 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, посилаючись на те, що в нього не було умислу на скоєння вбивства. оскільки по справі не здобуто прямих доказів його винуватості в скоєні вбивства, а вирок заснований на суперечливих доказах. Вважає, що його дії слід кваліфікувати як перевищення меж необхідної оборони. На підставі цього він просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляцію, пояснення обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти апеляції прокурора і просили задовольнити апеляцію обвинуваченого, потерпілого, який заперечував проти апеляцій та вважав, що вирок суду слід залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а обвинуваченого - частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Виходячи з диспозиції ч.1 си.115 КК України в якій вказано, що вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - колегія суддів робить висновок, що об'єктивна сторона вказаного злочину характеризується: діянням; наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого та наявності причинного зв'язку між вказаними складовими.
У п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» звертається увага судів на те, що відповідно до ст.76 КПК України (1960), положення якої передбачені ст.242 КПК України, для встановлення причин смерті, призначення експертизи є обов'язковим.
В супереч вище наведеному, суд першої інстанції, при встановленні фактичних обставин справи не вказав причину фізіологічної смерті потерпілого хоча згідно обвинувального акту (т.2 а.с.3) ОСОБА_11 помер від колотого поранення грудної клітини зліва з ушкодженням серця обумовленої гострою крововтратою.
Вказане порушення, в силу положення закріпленого ч.1 ст.412 КПК України, колегія суддів вважає істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, згідно п.22 того же роз'яснення Пленуму, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Виходячи зі змісту положень ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і зобов'язаний повторно дослідити лише ті обставини, які під час кримінального провадження були встановлені, але дослідженні судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.
У даному ж випадку апеляційний суд позбавлений можливості переглянути вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи у зв'язку з відсутністю формулювання обвинувачення, оскільки суд першої інстанції не з'ясовував їх.
Тому, виходячи із передбачених ч.6 ст.9, п.13 ч.1 ст.7 КПК України загальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення учасникам судового процесу право на справедливий судовий розгляд справи, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора, в новій редакції, задовольнити.
Апеляцію обвинуваченого задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 29.07.2014р. стосовно ОСОБА_9 - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою продовжити до 30.03.2015р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді