Провадження 22ц/790/1658/15 Головуючий 1 інстанції - Цибульник С.І.
Справа № 426/2216/14-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.
Категорія - договірні
05 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Кірсанової Л.І.
суддів: Пилипчук Н.П..,Трішкової І.Ю.,
за участю секретаря - Костенко Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
04 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 92000 грн. та відсотків 105 353,80 грн. Того ж дня позивач звернувся з заявою про забезпечення позову. Вказуючи на значну суму боргу, просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2014 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно та грошові кошти, що знаходяться у відповідача або в інших осіб яке належить ОСОБА_2
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не повинен був розглядати вказану заяву без участі заявника. Зазначає, що позивач зловживає своїми правами, звертаючись з заявою про забезпечення позову вже вдруге по одній і тій самій цивільній справі, так як Сватівським районним судом Луганської області уже винесена ухвала від 15.03.13 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Крім того, наголошує, що ухвала про забезпечення позову ухвалена до відкриття провадження у справі, що є порушенням норм процесуального права.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково..
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того,. що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, так як сума боргу складає 92 000 грн. та відсотки 105 353,80 грн .
Судова колегія вважає, що вказана ухвала не відповідає вимогам цивільного процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 та ч. З ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь- якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у сумі 92 000 грн. та відсотки у сумі 105 353,80 грн. Оригінал боргової розписки знаходиться у позивача.
В зв"язку з наведеним суд першої інстанції зробив правильний та обґрунтований висновок, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Між тим суд першої інстанції не з'ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам. Не вбачається вартість майна, на яке накладено арешт та чи співмірно це з позовними вимогами.
Доводи апелянта про наявність ще однієї ухвали суду про накладення арешту по вказаній справі , яка вступила в законну силу спростовується матеріалами справи. Як вбачається з ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 27 жовтня 2014 року ( а.с. 26) у зв"язку з закриттям провадження по справі судом знято арешт з майна ОСОБА_2, накладений ухвалою від 15 березня 2013 року.
Між тим, матеріали справи свідчать, що ухвала про забезпечення позову постановлена 05 листопада 2014 року до відкриття провадження у справі. З ухвали Сватівського районного суду Луганської області вбачається, що провадження у вказаний цивільній справі відкрито 24 листопада 2014 року( а. с. 22).
Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням порядку, встановлено для його вирішення. Тому відповідно до ч.1 п.3 ст. 312 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 05 листопада 2014 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.