Справа №638/16247/13-ц Головуючий 1 інст. - Болибок Є.А.
Провадження № 22ц/790/6655/14 Доповідач - Макаров Г.О.
Категорія:договірні
23 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Макарова Г.О.,
суддів: Кіся П.В., Кіпенка І.С.,
за участю секретаря - Рязанової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2013 року у справі за поданням державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду, -
17 жовтня 2013 року головний державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Герасімова А.П. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу ОСОБА_1 до виконання ним своїх зобов'язань згідно рішення суду, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яке станом на теперішній час не виконане внаслідок відсутності майна на яке можливо звернути стягнення, а ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2013 року подання задоволено. Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду без вилучення паспортного документу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану вище ухвалу скасувати, як постановлену з порушенням норм процесуального права, оскільки він не ухилявся від виконання рішення суду, є інвалідом першої групи по зору, потребує операції, яка може бути проведена в Росії.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 57, ч. 3, 4 ст. 60, ч. 1 ст. 64, ч. 1 ст. 3771 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Порядок здійснення права громадян на виїзд з України та в'їзд в Україну, оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ.
Положеннями ст. 6 цього закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до їх виконання (п.5).
Умови й порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені в Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV.
Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ та п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у прав виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умову «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Як вбачається з матеріалів справи постановою Головного державного виконавця від 18 червня 2013 року накладений арешт на автомобілі: автомобіль марки ГАЗ-24, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки ДЕУ, державний номерний знак НОМЕР_2, що належать ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення 50000 грн. Доказів на підтвердження факту ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх боргових зобов'язань матеріали справи не містять. Не наведені вказані докази в поданні державного виконавця та в оскаржуваній ухвалі суду.
Враховуючи, що Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, а державним виконавцем, на якого покладається тягар доказування, належних та допустимих доказів з приводу цього не надано, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні подання державного виконавця.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2013 року - скасувати.
У задоволенні подання державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду без вилучення паспортного документу - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно ст. 324 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий -
Судді колегії: