Справа № 645/10013/14-ц
Провадження № 2/645/749/15
04 лютого 2015 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Горпинич О.В.,
за участю секретаря судових засідань - Денісенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_2, в особі свого представника ОСОБА_4, звернувся до суду із вищевказаним позовом, яким просе стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за договором позики від 06.06.2014 року у сумі 789 360 грн., з яких сума боргу - 552 000 грн., сума пені - 237 360 грн.. В обґрунтування позову посилалася на те, що 06.03.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 позику в сумі 552 000 грн. готівкою, а ОСОБА_3 зобов'язалася повернути отриману суму в строки, передбачені договором позики, а саме до 07.10.2014 року. Договором позики також передбачалося, що у випадку порушення ОСОБА_3 графіка повернення отриманих сум, остання буде зобов'язана сплатити ОСОБА_2 пеню з розрахунку 1% від суми позики за кожен день прострочення. Оскільки ОСОБА_3 порушила умови договору позики щодо своєчасного повернення грошових коштів, позивач, в особі свого представника, звернувся до суду із відповідним позовом.
До судового засідання позивач не з'явився, проте присутня в судовому засіданні його представник ОСОБА_4, підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просивши про їх задоволення та пояснивши про обставини викладені вище.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, проте присутня в судовому засіданні її представник ОСОБА_6, пояснила, що дійсно відповідачка отримала від позивача грошові кошти в сумі 552 000 грн., які до теперішній часу не повернула, також пояснила, що пеня, дійсно була передбачена договором позики, але, на теперішній час, у відповідачці не має грошових коштів щодо її сплати.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки, дослідивши докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено у судовому засіданні, 06 березня 2014 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 безвідсоткову позику у сумі 552 000 грн. готівкою, а остання зобов'язалася повернути отриману суму в строк до 07 березня 2014 року (п.п. 1, 2.1 договору позики).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Належним чином підписаний договір є доказом передання грошей від позикодавця до позичальника.
Таким чином, підписання ОСОБА_3 договору позики є доказом отримання нею від ОСОБА_2 позики в сумі 552 000 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На час розгляду справи договір відповідачкою не виконаний, сума позики у встановлений договором строк позивачу не повернута.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В судовому засіданні сторонами не заперечувалося, що на тепершній час сума боргу за договором позики не повернута.
Пунктом 3.3 Договору позики передбачалося, що у випадку порушення позичальником графіка повернення отриманих сум, зазначених у п. 2.3 даного договору, позичальник буде зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню в розрахунку 1% від суми позики за кожний день прострочення, усього кількість прострочених днів становить - 43. За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 237 600 грн. пені є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 61, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 суму боргу за договором позики від 06 червня 2014 року в розмірі 789 360 (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят) грн., з яких, 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) сума основного боргу та 237 360 (двісті тридцять сім тисяч триста шістдесят) грн. - сума пені.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір в сумі 3 654 грн..
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -