Справа № 643/20351/14-а
Провадження № 2-а/643/11/15
22.01.2015 року Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
при секретарі - Бахметьєвій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення про стягнення надмірно виплаченої суми пенсії, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми,
12.12.2014 року позивач звернулася до суду з вище вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 21.07.2014року про стягнення з неї надмірно виплаченої пенсії в сумі 2157грн.96коп. та зобов'язати відповідача припинити стягнення на подалі та виплачувати їй призначену пенсію за віком у повному обсязі і повернути їй вже стягнену суму пенсії по незаконно прийнятому рішенню.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є пенсіонером за віком, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Московського району м.Харкова, де отримує пенсію в розмірі 2426грн.86коп. станом на 01.09.2014року. 19 травня 1995року вона була зареєстрована у Московському райвиконкомі як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, 04.01.1999р. подала заяву про відмову від такої діяльності і була знята з реєстрації. На той час реєстрацію підприємців - фізичних осіб в Єдиному державному реєстрі не проводили. Однак, в зв'язку з помилкою припущеною у реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції міністерства юстиції України вона була включена до Єдиного реєстру як підприємець, про що до управління пенсійного фонду України Московського району м.Харкова надійшла неправдива інформація. Незважаючи на те, що вона не знаходиться на обліку як підприємець, відповідач 21.07.2014року виніс рішення про стягнення з неї надмірно сплаченої суми пенсії, як непрацюючому пенсіонеру в розмірі 2157грн.86коп. Добровільно відмінити своє рішення відповідач не бажає, тому вона змушена звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав викладених у ньому.
Представник відповідача Білоус Т.І. в судовому засіданні вимоги позову не визнала та просила відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у запереченні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Московського району м.Харкова /а.с.13/.
З 19.05.1995року по 04.01.1999р. ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою виданою Адміністрацією Московського району Харківської міської ради /а.с.3/.
Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова було прийнято рішення від 21.07.2014року про стягнення надміру виплаченої суми пенсії щомісячно
Листом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова №373/3-3 від 17.10.14 її було повідомлено щодо виникнення переплати пенсії у розмірі 2157,86 грн. у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про свою зайнятість підприємницькою діяльністю /а.с.10/.
Згідно даних персоніфікованого обліку від 24.04.2014року, було встановлено факт роботи ОСОБА_1 у 2011році у ОСОБА_4, про що ОСОБА_1 не повідомила управління, таким чином виникла переплата пенсії в сумі 136грн,46коп.
Відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, щодо рішення стосовно ОСОБА_1, у січні 2015р. на лютий 2015р. нарахована доплата до пенсії по перерахунку в сумі 2021,41грн. за період з 01.04.2004року по 31.01.2015року, в зв'язку з закриттям ЧП.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно ч. З ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задекларовано, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Зі змісту вище викладених норм слідує, що надміру виплачена пенсія підлягає стягненню з пенсіонера лише у випадку подання ним документів з явно неправдивими відомостями чи внаслідок зловживань з боку пенсіонера.
Таким чином у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, що позивач з 2004 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того факту, що вона не працювала у 2011році у ОСОБА_4.
Таким чином, суд приходить до висновку що кошти в сумі 2021,41грн., які були утриманні за період з 01.04.2004року по 31.01.2015року підлягають поверненню ОСОБА_1.
Проте, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача припинити стягнення на подалі та виплачувати призначену пенсію за віком у повному обсязі, оскільки суд здійснює захист порушеного права, а не права, яке може бути порушено в майбутньому. Крім того, рішення суду ґрунтується на чинному правовому регулюванні і не може впливати на майбутні зміни у правовому регулюванні певних суспільних відносин.
Керуючись ст.10, 11, 71, 94, 159, 161-163, 171-2 КАС України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати частково неправомірним рішення Управління пенсійного фонду України Московського району м.Харкова від 21.07.2014року щодо стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченої пенсії за період з 01.04.2004року по 31.01.2015року у розмірі 2021,41грн.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Московського району м.Харкова повернути (виплатити) ОСОБА_1 утримані за період з 01.04.2004року по 31.01.2015року кошти у розмірі 2021,41грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя Довготько Т.М.