11.02.2015
Справа № 642/747/15-К
Провадження № 1-кп/642/201/15
11 лютого 2015 р. Ленінський районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого на підставі ст.89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -
20 грудня 2014 р. у денний час, ОСОБА_5 , знаходячись у торговому відділі «Одяг» супермаркету «Рост», розташованому за адресою: м. Харків, вул.. П. Шлях, 140, таємно викрав чоловічу куртку фірми «Tarore» вартістю 1771 гр., одягнувши її під куртку, в яку він був одягнений. Після чого вийшов з магазину, не сплативши за товар, чим спричинив ФОП ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1771 гр..
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю і про обставини справи дав такі ж покази як зазначено вище, у скоєному щиро покаявся.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності та щирості їх позиції, суд вирішив провести судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст.. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів кримінального провадження.
Виходячи з викладеного суд вважає, що ОСОБА_5 вчинив таємне викрадання чужого майна, а тому кваліфікує його дії за ст..185 ч.1 КК України.
Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він являється громадянином України, на підставі ст.. 89 КК України не судимий, не одружений, має постійне місце проживання, не працює, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.
На підставі ст..66 КК України у якості обставини, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки здійсненого, наведені вище дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючу покарання обставину і вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, оскільки він може бути виправлений без відбування покарання.
Потерпілою ФО-П ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого завданої їй злочином матеріальної шкоди - вартості вкраденої куртки в сумі 2328 гр. 70 коп..
У судовому засіданні представник потерпілої заявлені позовні вимоги підтримав. Він просить стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої саме 2328,70 гр., тобто вартість нової куртки, а не 1771 гр., як було оцінена куртка товарознавчою експертизою після того як куртка була у користуванні.
Обвинувачений цивільний позов визнав повністю.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 1771 гр., як оцінила куртку товарознавча експертиза і у межах пред'явленого обвинувачення.
На підставі викладеного суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілої матеріальну шкоду в сумі 1771 гр., а в інший частині позову відмовляє.
Судові витрати у справі за проведену судово-товарознавчу експертизу НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області №251 від 27.01. 2015 р. складають 293 гр. 40 коп. і підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, оскільки експертиза була проведена у зв'язку із вчиненим обвинуваченим кримінальним правопорушенням / крим. пров. а. с. 27/ .
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.. ст..100, 369 - 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом іспитового строку, 1 рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не обирався.
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1771 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Речовий доказ у справі, чоловічу куртку «Tarore», яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутою ОСОБА_6 /крим. пров. а. с. 34 /.
Стягнути з ОСОБА_5 за проведену судово-товарознавчу експертизу НДЕКЦ при ГУМВСУ в Харківській області №251 від 27.01.2015 р. на користь держави судові витрати в сумі 293 гр. 40 коп..
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1