Вирок від 02.02.2015 по справі 626/111/15-к

Справа № 626/111/15-к

Провадження № 1-кп/626/38/2015

Красноградський районний суд Харківської області

ВИРОК

Іменем України

02 лютого 2015 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

представника потерпілого: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №12014220350000721 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Роздолля Красноградського району, Харківської області, українця, громадянина України, маючого середньотехнічну освіту, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого: 24.05.2012 року Красноградським районним судом Харківської області за ст.164 ч.1 КК України до 100 годин громадських робіт; 17.12.2012 року Красноградським районним судом Харківської області за ст.389 ч.2, 75, КК України до 1 року і 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , 09.10.2014 року, близько о 04.30 годині, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою збагачення, перебуваючи на автодорозі M - 29 Харків - Красноград - Перещепино на 89км., в с.Олянівка Красноградського р/ну Харківської області, таємно викрав 8 металевих компенсаторів за допомогою яких кріпляться металеві відбійники, які належати ВАТ ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» ФІЛІЯ «КРАСНОГРАДСЬКЕ ДЕП», загальною вартістю 384 грн., після чого зник з місця пригоди і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав даному підприємству матеріальну шкоду на вказану суму.

Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

10 січня 2015 року між підозрюваним ОСОБА_6 та представником потерпілого ОСОБА_7 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість у даній крадіжці.

Поряд з цим, згідно даних угод обвинувачений та представник потерпілого дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України та узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, у вигляді 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки її невиконання, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє його права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні з'ясовано, що представник потерпілого ОСОБА_7 також цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та представник потерпілого ОСОБА_7 підтвердив суду, що угода про примирення між ними укладені добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження вищезазначеної угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбачених ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам діючого КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_7 погоджуються на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 10.01.2015 року між представником потерпілого ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_6 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати по справі, відсутні, оскільки вже сплачені. Цивільний позов, не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 469-475 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 10 січня 2015 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_7 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_6 з іншої сторони.

Перцевого олександра Олександровича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 1(один) рік.

Відповідно до п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_6 покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази по справі, що зберігається в камері схову Красноградського РВ ГУМВС України в Харківській області - 8 металевих компенсаторів Т форми з болтами та гайками - повернути представнику потерпілого ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя

Попередній документ
42676715
Наступний документ
42676717
Інформація про рішення:
№ рішення: 42676716
№ справи: 626/111/15-к
Дата рішення: 02.02.2015
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Берестинський районний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка