Вирок від 11.02.2015 по справі 627/122/15-к

Справа № 627/122/15-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 рокусмт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровка Краснокутського району Харківської області, громадянину України, проживаючого за місцем реєстрації АДРЕСА_1 ,на утриманні неповнолітніх дітей не маючому, не працюючому раніше судимому 06.11.2014 року Краснокутським районним судом за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 2014 року у ОСОБА_4 , який не має постійного джерела доходів та достовірно знав, що ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з періодичністю в 2 дні перебуває за місцем роботи в м. Харкові, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення особистого майна ОСОБА_5 з території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій раніше виниклий умисел, ОСОБА_4 приблизно о 16-00 годині 09.12.2014, діючи повторно, достовірно знаючи, що власника домоволодіння вдома не має, зайшов зі сторони земельної ділянки та пошкодив огорожу подвір'я вищевказаного домоволодіння. В наслідок пошкодження огорожі подвір'я домоволодіння ОСОБА_5 утворився отвір крізь який ОСОБА_4 проник до вищевказаного подвір'я. Переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та реалізуючи свій виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів ОСОБА_4 , таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме:

- металеву трубу діаметром 100 мм., довжиною 1 м. вартістю 21,37 гривень, металеву трубу діаметром 100 мм., довжиною 1,5 м. вартістю 32,06 гривень, які переніс до свого місця помешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого ОСОБА_4 , продовжуючи умисел, направлений на викрадення майна, приготував та залишив на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_5 алюмінієвий бідон об'ємом 38 л та після того, як сховав раніше викрадені речі на території власного домоволодіння, повернувся до подвір'я домоволодіння ОСОБА_5 з метою закінчення умислу на викрадення раніше приготовленого майна. Але довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_4 не зміг по незалежним від його волі обставинам, так як на місці вчинення злочину був викритий ОСОБА_6 , яким його злочинна діяльність була і припинена.

В разі виконання ОСОБА_4 усіх дій, які він вважав необхідним для доведення злочину до кінця, а саме: залишення місця скоєння кримінального правопорушення та отриманням можливості розпорядження викраденим майном, тим самим спричинив би потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 124 від 11 грудня 2014 року на загальну суму 852,43 гривні.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та надав аналогічні пояснення.

Пояснення ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин злочину, добровільності його позиції.

Потерпілий в судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином.

Учасники судового процесу не заперечували проти розгляду провадження без його участі, що не суперечить вимогам ст. 325 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину, інкримінованому йому органом досудового розслідування, при обставинах, викладених у обвинувальному акті.

Прокурор не оспорював фактичні обставини провадження.

Судом встановлено, що учасники судового процесу, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

Їм роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового процесу, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку, щодо доведеності провини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину , передбаченого ч.3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185 КК України, тобто:

· не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно, поєднаний із проникненням до сховища (крадіжка).

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В ході вивчення особистості обвинуваченого встановлено, що він не працює, за місцем мешкання матеріалів характеризуючи його негативно не має, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра Краснокутської ЦРЛ, раніше засуджений 06.11.2014 року Краснокутським районним судом за ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі,

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання пов'язане з позбавленням волі. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Відносно обвинуваченого обрано запобіжний заходу вигляді тримання під вартою

По провадженні цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати не понесені.

По провадженні наявні речові докази.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати і невідбуту частину покарання за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 06 листопада 2014 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 ( п'яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі;

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 , згідно ухвали слідчого судді Краснокутського районного суду Харківської області, тобто з 21 січня 2015 року ;

Речові докази залишити у володінні потерпілого, згідно його розписки.;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
42676696
Наступний документ
42676698
Інформація про рішення:
№ рішення: 42676697
№ справи: 627/122/15-к
Дата рішення: 11.02.2015
Дата публікації: 16.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Краснокутський районний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка