ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 лютого 2015 року 08:36 № 826/19585/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Будівельно-монтажна компанія 2010»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Будівельно-монтажна компанія 2010» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.07.2014 №0003162203, №0003152203.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Сіммбуд» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на матеріали досудового розслідування №32012110000000028, які свідчать про те, що ТОВ «Сіммбуд» створене з метою прикриття незаконної діяльності та формування штучного податкового кредиту контрагентам-покупцям, а директор даного товариства не має відношення до його фінансово-господарської діяльності. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даним контрагентом протиправно відображені у податковій та бухгалтерській звітності позивача. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.
В судове засідання 04.02.2015 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві №1169 від 01.07.2014, направлення №1141/22-03П від 01.07.2014, на виконання постанови слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Онищенко М.В. від 15.05.2014 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110000000028 від 24.11.2012, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010» (код ЄДРПОУ 37311359) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сіммбуд» (код ЄДРПОУ 38545822) за період з 01.02.2012 по 31.12.2013.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 14.07.2014 №22/26-57-22-03-10/37311359 (далі - №22/26-57-22-03-10/37311359), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення позивачем вимог законодавства, а саме:
- пункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України , пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 3 466 227,00 грн.
- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 648 660,00 грн.
На підставі акта перевірки №22/26-57-22-03-10/37311359 відповідач виніс податкові повідомлення-рішення:
- №0003162203 від 24.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 472 990,00 грн., з яких 3 648 660,00 грн. - основний платіж, 1 824 330,00 грн.
- №0003152203 від 24.07.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5 199 340,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 3 466 227,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 733 113,50 грн.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у порядку адміністративного оскарження, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.09.2014 №9696/10/26-15-10-04-04 та рішенням Державної фіскальної служби України від 05.11.2014 №6240/6/99-99-10-01-25 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0003162203 від 24.07.2014 та №0003152203 від 24.07.2014 - без змін.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0003162203 від 24.07.2014та №0003152203 від 24.07.2014 ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010» оскаржило їх до суду.
Для повного, всебічного розгляду справи, суд ухвалою про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання витребував у позивача всю наявну первинну документацію по спірним взаємовідносинам з контрагентами у періоді, який перевірявся податковим органом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що між ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010» (Замовник) та ТОВ «Сіммбуд» (Підрядник) укладено ряд договорів підряду, а саме:
- від 09.04.2013 №910/С, предметом якого є виконання робіт, визначених у додатках до договору;
- №3004/13 від 30.04.2013, предметом якого є виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт сушильного цеху, розташованого за адресою: вул. Запорізька, 12, м. Бориспіль Київської області;
- №804/С від 08.04.2013, предметом якого є виконання робіт, визначених у додатках до договору;
- договір субпідряду №2509/С, предметом якого є виконання робіт, визначених у додатках до договору;
- №163 від 27.06.2013, предметом якого є виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт на об'єкті - житловий будинок, що розташоване за адресою: вул. Лютнева, 46а, м. Бориспіль Київської області;
- №3005/13 від 30.05.2013, предметом якого є виконання комплексу будівельно-ремонтних робіт на виробничій базі БМУ-53, що розташована за адресою вул. Запорізька, 16, м. Бориспіль Київської області.
На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду копії договірних цін, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів про витрату давальницьких матеріалів, податкових накладних, (а.с. 50-150 Т. І).
Розрахунки з ТОВ «Сіммбуд» позивач здійснював у безготівковій формі, на підтвердження чого надав копії банківських виписок, платіжних доручень (а.с. 151-196 Т. І).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови №668).
Загальні умови №668 відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів та є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). (пункти 1, 2 Загальних умов №668).
Пунктами 47, 48, 49 Загальних умов №668 встановлено, що забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.
Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін.
Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється.
ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010» на вимогу суду не надало доказів того, що для виконання будівельних робіт, які є предметом вищезазначених Договорів, укладених з ТОВ «Сіммбуд» було складено проектну документацію та доказів того, що така проектна документація була надана підряднику, як того вимагає законодавство України.
Крім того, у відповідності до пункту 69 Загальних умов №668 будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.
Доказів дотримання позивачем вимог пункту 69 Загальних умов №668 та умов договорів, якими також передбачено надання підряднику будівельного майданчику, при здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Сіммбуд» суду не надано.
Відповідно до пунктів 83, 84 Загальних умов №668, фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.
План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.
Однак, передбачених наведеними положеннями Загальних умов №668 планів фінансування робіт позивач, на вимогу суду, не надав.
На момент здійснення позивачем спірних господарських операцій діяв наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (далі - Примірні форми №554), яким затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Дослідивши наявні в матеріалах справи копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3, суд встановив, що більшість з них не відповідають Примірним формам №554, а саме: не містять детального опису виконаних робіт та понесених витрат в ході виконання будівельних робіт.
З наданих позивачем первинних документів не вбачається за можливе встановити види, обсяг та вартість окремих будівельних матеріалів, які були використані підрядником під час будівництва, що унеможливлює встановлення наявності будівельних матеріалів, які мали бути використані при проведенні будівельно-ремонтних робіт на будівництві Об'єкта, на виконання умов Договорів підряду та субпідряду.
Суд зазначає, що відсутність інформації, яка б давала можливість ідентифікувати об'єм та кількість будівельних матеріалів свідчить про відсутність наміру між контрагентами щодо настання реальних наслідків при укладанні правочинів. Характеристики, види, кількість матеріалів мають вплив на вартість будівництва.
Відповідач за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010» з ТОВ «Сіммбуд» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку, в обґрунтування чого посилався на матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110000000028 від 24.11.2012 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 та частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України.
Зокрема, відповідач зазначив, що у постанові слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Онищенко М.В. від 15.05.2014 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012110000000028 від 24.11.2012 вказано про те, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Сіммбуд» створене з метою прикриття незаконної діяльності та формування штучного податкового кредиту контрагентам-покупцям. Допитаний під час досудового розслідування засновник та директор ТОВ «Сіммбуд» ОСОБА_2 пояснив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, про те, що він являється засновником та директором даного товариства йому стало відомо від працівників податкової міліції, жодних договорів з контрагентами останній не укладав, товарів, робіт послуг не надавав.
Крім того, відповідач надав до матеріалів справи пояснення директора ТОВ «Сіммбуд» ОСОБА_2, згідно яких дане товариство не реєстрував, фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Сіммбуд» не здійснював, хто міг зареєструвати на нього дане товариство, йому не відомо (а.с. 51-52 Т. ІІ).
Суд встановив, що за результатами здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Сіммбуд» позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 3648660,00 грн. в період з травня по вересень 2013 року, а також включив до складу валових витрат суму у розмірі 18 243 300,00 грн. за 2013 рік.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Положеннями пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з положеннями статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З аналізу наданих позивачем документів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем документально не підтверджено право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум витрат і податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Сіммбуд».
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення №0003162203 від 24.07.2014 та №0003152203 від 24.07.2014 є правомірними, а підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія 2010» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський