Справа № 545/4404/14-ц
Провадження № 2/545/77/15
"03" лютого 2015 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрюк Л.І.
при секретарі - Артеменко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 у листопаді 2014 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня з відповідачем мати - ОСОБА_3, після її смерті залишилось спадкове нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що вищезазначене спадкове майно не перерозподілено між спадкоємцями за заповітом, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на майно.
Відповідач пред'явив зустрічний позов, у якому зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня з позивачем мати - ОСОБА_3, після її смерті залишилось спадкове нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що вищезазначене спадкове майно не перерозподілено між спадкоємцями за заповітом, ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на майно.
У судове засідання сторони не з'явилися, попередньо надавши суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позов є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3(а.с.8). Після її смерті залишилось спадкове нерухоме майно:квартира АДРЕСА_1.
Згідно з заповітом від 25 листопада 1994 року ОСОБА_3 заповіла все майно де б воно не знаходилось і з чого воно не складалось своїм синам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).
Відповідно до довідки Полтавської районної державної нотаріальної контори № 02-14/2259 від 19 серпня 2014 року на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, заведена спадкова справа № 516/2013, спадкоємцями на майно померлої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11).
У зв'язку з тим, що вищезазначене спадкове майно не перерозподілено між спадкоємцями за заповітом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину на майно.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 85, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом десяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Л. І. Стрюк