Дата документу 04.02.2015 Справа № 554/16035/14-ц
Провадження № 2/554/263/2015
Єдиний унікальний номер: 554/16035/14-ц
Іменем України
04 лютого 2015 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
встановила:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що в добровільному порядку останній допомогу на утримання дитини не надає, просила позов задовольнити.
У судове засідання сторони не з'явилися, направивши заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач позов підтримала, відповідач- визнав.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 лютого 2012 року.
Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем та знаходиться на її повному матеріальному утриманні. На даний час відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах
зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відбите і в національному законодавстві. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно ст.181 СК України аліменти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батьків або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ст.ст.182, 183 СК України, з урахуванням того, що відповідач не обтяжений аліментними зобов'язаннями, суд визначає аліменти на користь позивача в 1/4 частини його доходу.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з викладеного, суд задовольняє позов повністю.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципом № 4 Декларації прав дитини дитині, ст. 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. 180-184, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суддя
вирішила:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30 жовтня 2014 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн..
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць та може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяН. В. Тімошенко