Справа № 524/7834/14-ц
05.02.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді - Кривич Ж.О.,
при секретарі - Власовій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення,
У серпні 2014 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення.
Позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
Представник третьої особи автогаражного кооперативу «Нафтовик в судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву про слухання справи у відсутність представника проти позовних вимог не заперечував, просив задовольнити.
Ч. 1 ст. 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Свідок ОСОБА_3 - попередній власник гаража та мати позивачки суду пояснила, що не дозволяла ОСОБА_2 користувантися гаражем, ніяких договорів з ним не укладала і гроші не позичала.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступне.
Протоколом зборів уповноважених членів автогаражного кооперативу «Нафтовик» від 08.12.2001 року ухвалено, прийняти в члени автогаражного кооперативу ОСОБА_3, та надано їй земельну ділянку для побудови гаража власними силами відповідно до черги.
До моменту вступу ОСОБА_1 в члени кооперативу, власником гаража була її мати ОСОБА_3.
28.03.2014 року позивачка ОСОБА_1 вступила в члени автогаражного кооперативу «Нафтовик» та прийняла у власність гараж у автогаражному кооперативі «Нафтовик» під НОМЕР_1, та отримала членський квиток, що підтверджує факт володіння вищезазначеним гаражем.
На неодноразові вимоги позивачки ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2, який заявив, що користується гаражем із дозволу вітчима позивачки, добровільно відмовився звільнити гараж. Чим порушив права позивачки, як власника гаража.
Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні Право власності є непорушним.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, відповідно до якого закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник згідно зі ст. 319 ЦК України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, а ще при тій умові, що ці порушення були поєднані з позбавленням володіння його нерухомого майна. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Згідно з положеннями ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом зобов'язання відповідача звільнити приміщення і не чинити перешкод у користуванні власністю у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.
Встановивши, що позивачу на праві власності належить гараж НОМЕР_1 який розташований за адресою: м. Кременчук, вул. Молодіжна, 4а, суд вважає, що позивач має право вимагати захисту своїх повноважень власника щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном на власний розсуд від будь-яких посягань інших осіб.
Оскільки нежитлове приміщення перейшло у власність ОСОБА_1 на законних підставах, на підставі ст.346 ЦК України і відповідач без законних підстав перешкоджає позивачу у користуванні нежитловим приміщенням, чим порушує права власника цього майна та підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту його прав відповідає вимогам закону.
За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою і документально підтверджені
Керуючись ст.41 Конституції України ст. ст. 10,11,57, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 319, 346, 386, 391 ЦК України, суд , ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлове приміщення - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні гаражем НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Молодіжна 4а, в автогаражному кооперативі «Нафтовик» шляхом звільнення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243, 60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя